Ексклюзиви
середа, 03 лютого 2010 17:37

Знать заїдала вино часником
5

Киянка Анна Лозова (праворуч) на Острозькому балу в столичному Музеї Івана Гончара грає середньовічну відьму. Ворожить гостям на картах таро і рунах
Фото: фото: Наталія ЧУБЕНКО
Киянки прийшли в сукнях, пошитих у стилі епохи бароко і Відродження
Гості грають у гру ”Знайди собі пару”
Студенти столичних вузів одягли міщанський одяг — білі сорочки й прості сарафани
12-річного Олександра привела мама Тетяна. Чотири роки вона займається старовинними англійськими танцями

30 січня у столичному музеї Івана Гончара відбувся Острозький бал. Його провела киянка 30-річна Наталя Скорнякова. 2000-го створила театр старовинного танцю "Джойс-санс". За освітою біолог. Заробляє тим, що шиє середньовічні костюми

— Чотири роки орендували приміщення Скіфської фортеці, — поправляє на голові червоний берет. —  Цього року за дешевшу плату винайняли музей Гончара. Захотіли відтворити український бал, періоду Речі Посполитої. Тоді їх проводили з нагоди весіль і народження дітей. Ми присвятили бал князю Василю-Костянтину Острозькому, на честь начебто хрестин його онука Олександра.

Наталя грає дружину князя Софію. Вона у пишній сіро-зеленій сукні з ліловою корсеткою. Поверх сірий жупан, на голові перука. Чоловіки перебрані на шляхтичів та магнатів. Вони у сірих шароварах із льону або вовни, жупанах і чоботах. Ті, хто грає послів, — у високих хутряних шапках.

— Я вдягнений, як за часів короля Генріха VIII, — каже киянин 30-річний Михайло Рагулін. — Реконструкцією займаюся 11 років. Віднедавна кую холодну зброю пізнього Середньовіччя. Заробляю цим на життя.

Михайло танцює поволі, часто наступає партнерці на ноги. Та кривиться від болю.

— Раніше ходив у хореографічну студію "Джойс-санс". Але вже рік як покинув. Робота о десятій вечора закінчується, тоді вже не до танців, — ніяковіє він.

Залою походжають античні боги Юпітер, Афіна і Сатурн у жупанах.

— На балу перед хрестинами дитину вітали боги, — пояснює Максим, 22 роки. Він грає Юпітера. — Обов"язково запрошували польську шляхту, послів Трансільванії, Австрії й Московії. З Англії запрошували вчених.

На столі поміж ласощів стоїть таріль із часником. Молодь п"є вино, закушує солодким. До часнику ніхто не торкається.

— У ті часи його вважали делікатесом. Часник могла собі дозволити лише знать. Зубчики подавали на балах. Ними заїдали вино, — пояснює Наталя.

Сукні коштують від 1,5 до 3 тис. грн.

— Шиємо самі. Обираємо українські тканини, вони дешевші й для тіла краще підходять. Багато хто йшов на бал, не знаючи жодного танцю. Я провела кілька танцювальних уроків — бранлі, алеманди, гальярди, контрданси. Гості навіть назви не запам"ятовували, не те що рухів, — сміється. — Усім сподобалися англійські танки "Дженні збирає груші", "Збір гороху".

Гості за столиками грають у кості, шахи. У кутку сидить у вишиванці й хустині на голові 26-річна Анна Лозова. Вона грає відьму. Ворожить панянкам на картах таро і рунах.

— Будеш мати гарного чоловіка, якщо не вередуватимеш і не крутитимеш носом перед хлопцями. Один чорнявий уже добивається твого серця. Не гордуй ним, бо любить тебе, голубко, — каже 16-річній школярці.

Квитки на бал коштували 50–100 грн. За зібрані кошти організатори привезли зі столичної консерваторії клавесин. Увечері влаштували феєрверк.


Зараз ви читаєте новину «Знать заїдала вино часником». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути