"Маніфест української латинки" опублікував сайт "На часі". Це онлайн-видання, що розповідає про сучасний бізнес і підприємництво, креативні індустрії, технології та урбаністику. Тексти виходять українською мовою. Найближчим часом сайт планує публікувати всі статті латинським шрифтом. А також подати нескладні програми для переведення будь-якого тексту з кирилиці на латинку.
До вашої уваги — текст "Маніфесту".
Чому латинка?
На те є низка причин:
1. Латинка — перший крок до англійської як універсальної мови спілкування. Дітям, які навчатимуться писати латинкою, простіше буде вивчити англійську, аніж тим, хто змушений поєднувати змалку в голові дві несхожі абетки.
2. Книгодрукування та книжковий дизайн отримають новий поштовх із використанням загальноприйнятих комерційних і безкоштовних шрифтових гарнітур. Відбудеться адаптація українських шрифтів до міжнародної накреслювальної традиції.
3. Освітня література, що потребує ревізії, оновиться швидше із запуском нової абетки на загальнодержавному рівні.
4. Зникне хаос у вуличних покажчиках, табличках, вивісках і зовнішній рекламі. За останні роки в Україні відбулася низка змін і повернень до історичних назв як окремих вулиць, так і цілих міст. І якщо брак коштів чи бюрократичні процедури заважають оновленню покажчиків, то загальнодержавне запровадження латинської абетки систематизує його.
Але ж це витрати.
Але ж це — інвестиції в майбутнє. Додаткові витрати для переходу на латинку українських видавництв, інтернет-видань, вивісок насамперед державних установ, а також вуличних покажчиків, реклами, магазинів і кафе сприятимуть отриманню додаткових доходів — як би дивно це не звучало:
1. Потрібно змінити вивіски та покажчики? Ці вивіски треба замовити. А отже — на часі тендер і прозорі закупівлі через системи електронних тендерів — крок до створення нових робочих місць і збільшення прибутків малого та середнього бізнесу в регіонах.
2. Додаткові кошти за вивіски, книги та друковану продукцію надходять виробникам? Вони сплатять додаткові податки — а отже, сприятимуть наповненню місцевих бюджетів.
3. Туристам стане простіше читати вивіски та меню. Вони приїздять частіше й охочіше витрачають свої гроші у готелях, ресторанах, місцях вуличної торгівлі.
4. Тексти, звіти та внутрішній документообіг в ай-ті, стартапах, науковій діяльності — краще мати лише одну розкладку на клавіатурі замість двох чи трьох. Зникає потреба імпортувати адаптовану техніку, яка часто саме через кириличну клавіатуру коштує дорожче.
А як же наша історія?
Історію та минуле неможливо стерти. Можна просто винести з них уроки й рухатися далі. Діти й онуки подякують нам за те, що підготували ґрунт для мовної, культурної та технологічної інтеграції. Так, покоління, старше за середній вік, не оцінить такого кроку і, можливо, навіть буде обурюватися. Але ця зміна потрібна не їм, а тим, хто прийде після них.
А чи робив це вже хтось інший, окрім України?
Молдова — 1989 рік. Запровадили абетку, дуже подібну до румунської.
Азербайджан — 1991 рік. Відновили історичне переведення на латинку, яке існувало на початку XX ст., коли країна відмовилася від арабського правопису. На практиці країна перейшла на латинку лише в серпні 2001 року вольовим рішенням президента Гейдара Алієва. До цього на практиці люди послуговувались кирилицею.
Туркменістан — 1991 рік. За подібним сценарієм перейшов на латинку.
Узбекистан — 1993 рік. Навчання у школах і робота переважної частини ЗМІ тут іде латиницею.
Казахстан — 2017 рік. Президент цієї країни проголосив курс на прискорений перехід на латинку, який має завершитися за декілька років.
Як бачите, нічого виняткового в такій міграції немає.
nachasi.com
2 
1
Коментарі
1