— З 2008-го в Чернігові не можуть поставити пам'ятник жертвам Голодомору, — говорить громадський активіст Сергій Соломаха, 59 років. — Із цього приводу я багато разів публікував статті, робив інформаційні запити. Влада відповідає, що визначена земельна ділянка на розі вулиць Музичної й Толстого, біля Троїцького собору. Проведено конкурс, переможці не визначені.
— Бюджетного фінансування указ президента Ющенка про вшанування жертв Голодомору не передбачав. Де жвавіші люди, вони знайшли меценатів, як у Ніжині, і поставили пам'ятник. У Чернігові найбільше вшановують афганців. Пам'ятник їм з'явився 1990-го, через рік після виводу радянських військ. За шість років із часу виділення землі для пам'ятника жертвам Голодомору поряд з'явилися кафе і житловий будинок. Скоріше всього, пам'ятник доведеться ставити в іншому місці — біля П'ятницької церкви, де традиційно вшановують знищених у 1932–1933 роках.
Від голоду люди вмирали не тільки в селах, а й у місті Чернігові. Мій дід родом із села Кархівка — це 30 кілометрів від обласного центру. Побудувався в місті в 1928 році. Працював на залізниці столяром. Розповідав, що 1933-го активісти пройшлися по хатах у Чернігові й порозбивали всі жорна. Дід потай зробив нові. Ночами з бабою мололи зерно. Раз на два тижні мішечок борошна відносили родичам у Кархівку. В місто приходили селяни, приносили деревне вугілля, щоб поміняти його на хліб. Умирали на вулицях. Спочатку їх ховали, згодом почали звозити в закриту Петропавлівську церкву. Зараз на тому місці Новозаводський райвідділ міліції. Потім церкву підпалили, згарище смерділо два дні. Рештки церкви й людей зрівняли з землею. Ще ховали людей біля старого кладовища. В 1945 році на тому місці збудували стадіон "Локомотив".
Коментарі