Тетяна, 54 роки, продавщиця, місто Сміла Черкаської області:

— 300 гривень — анестезіологу перед операцією сина на плечі. Сам назвав суму. Ще й перерахував, бо там були п'ятдесятки і двадцятки. Знайомі казали, якщо хтось не дає взятку, то так і обезболять.

Олександр, 24 роки, майстер із ремонту побутової техніки, Вінниця:

— На третьому курсі заплатив 100 гривень, щоб здати вищу математику. Тоді навчався на факультеті інженерної механіки у Вінницькому політехнічному університеті. Наш викладач на парах читав лекції на вільні теми, а не по предмету. Перед екзаменом підходили до нього в подсобку, на калькуляторі набирали потрібну оцінку, а він у відповідь — свою суму.

Олександр, 51 рік, військовий пенсіонер, Львів:

— За 4 тисячі гривень домовились із даїшниками, щоб відпустили. Улітку до моєї доньки на весілля приїжджали родичі зі Смоленська. Як тільки в'їхали до Львова, даїшники зупинили. Ще б вони прогавили новеньке "мітцубісі" з російськими номерами! За кермом сидів батько водія. Одразу почали алкоголь визначати. Іван — непитущий, та у переддень випив пива. Сказали, що за таке до тюрми садять, машину конфісковують. Та вони, мовляв, добрі, не хочуть псувати життя гостям.

Наталя, 37 років, перукар, Івано-Франківськ:

— 500 євро віддала за пенсію пожиттєву. У мене дочка з дитинства на третій групі. У травні виповнилося 18. Переоформляли на дорослу пенсію. Але щороку ходити на комісії, сидіти в чергах у поліклініці, лежати в стаціонарі — це й першу групу можна від цього дістати. Дочка вже хотіла відмовитися від пенсії, щоб тільки по тих кабінетах не висиджувати. Але хтозна, як складеться її життя. А 720 гривень щомісяця не завадить.

Олександр, 50 років, громадський діяч, Київ:

— Серйозний хабар передавав судді, щоб вирішила справу на мою користь. Аферисти намагалися забрати мою квартиру. Знайомі мене попередили, якщо я і надалі буду чекати манни з неба, то залишуся без житла. Я заплатив скоріше і більше.

×