— На капищі Ярила (на Замковій горі в Києві. — "ГПУ") ми спочатку провели обряд. Із молитвами закликали вогонь. Приносили у пожертву хліб, молоко з медом, квіти. А потім від вогню на капищі запалили факели і понесли їх на Труханів острів, де відбувалися гуляння, — розповідає 26-річний Ярополк, жрець релігійної організації "Родове вогнище Рідної православної віри".
Минулої суботи у Києві на Замковій горі близько сотні українських язичників святкували день Івана Купала. На відміну від православних християн, які відзначають це свято 7 липня, язичники пов"язують його з днем літнього сонцестояння 22 червня.
— Це свято ми відзначаємо впродовж тижня, з 21 до 28 червня, коли Дажбог (бог Сонця у язичників. — "ГПУ") має найвищу силу й активність, — розказує далі Ярополк. — На Купала ми вшановуємо період буяння сили. Молоді люди шукають свою пару. Вони стрибають через вогнище, щоб очиститися, виявити духовне єднання. Ті, хто тричі перестрибне вогонь, засвідчують богам свій вибір. Було багато випадків, що як би таких потім не крутило життя, люди все одно одружувалися.
Цьогоріч київські язичники вперше святкували Купала прилюдно на Трухановому острові. Одягнуті у вишиванки, вони співали, танцювали, проводили різні конкурси й забави. Дівчата спускали на воду вінки і разом з хлопцями шукали квітку папороті. Віра сучасних язичників забороняє вживати алкоголь і курити. Тому їх трохи непокоїли гамірні компанії випускників, які по сусідству відзначали закінчення школи.
Православні віруючі традиційно влаштовують народні гуляння зі співами, танцями, розвагами на Івана Купала 7 липня. За віруваннями, той, хто знайде квітку папороті цієї ночі, знайде й заховані скарби.
2 
1
Коментарі