Вифлеємський вогонь миру привезли до України члени скаутської організації "Пласт". У четвер на митному переході "Рава-Руська" його передали польські скаути — харцери.
— Скаути всього світу передають одне одному Вифлеємський вогонь уже понад двадцять років, — розповідає 20-річний Ярема Дух. — Із Вифлеєма літаком лампаду з вогнем привезли у Відень. Звідти він потрапив до Словаччини. Словаки дали його полякам, поляки — нам. Пластуни також передадуть вогонь скаутам із Молдови.
Вогонь миру постійно горить у Вифлеємі, на місці народження Ісуса Христа. Ним запалюють свічки вдома на різдвяну Святу вечерю. Крім того, заносять до дитячих притулків, лікарень. Традиційно він зберігається в церкві до Йордану — 19 січня. Потім його можна загасити.
Традицію передачі вогню для підтримки неповносправних дітей започаткували австрійці 1986 року. Українці вперше прийняли його 1992-го, проте тоді він далеко не розійшовся. З 1998-го передача відбувається щороку.
— Домовлятися ми почали ще в листопаді, — каже Ярема Дух. — Я надіслав полякам листа через Інтернет. Потім передзвонювалися по мобільному.
Із Рави-Руської шестеро львів"ян у синіх майках із логотипом на велосипедах повезли вогонь до Києва.
— Дорогою заїдемо в Тернопіль, Хмельницький і Житомир, — пояснює пластун Назар Зелінка, 21 рік. — А в неділю на Володимирській гірці в Києві відбудеться урочиста передача Вифлеємського вогню скаутам з усієї України. Туди з"їдуться представники обласних осередків "Пласту", інших громадських організацій.
На урочистості в Києві запросили керівників міністерств і дружину президента Катерину Ющенко. Та відповіді ще не отримали.
— У Польщі президенти завжди радо приходили на передачу вогню — і Кваснєвський, і Качинський. А у нас навіть міністри вагаються, — дорікає Ярема Дух. — Якщо посадовці таки не прийдуть, пластуни самі віднесуть вогонь до міністерств.
З понеділка почнуть розносити по храмах.
— Хотіли по дорозі заходити в церкви, але тоді можемо не встигнути у столицю, — говорить Назар Зелінка.
Також у неділю пластуни винесуть вогонь миру на Говерлу.
Коментарі
1