— Офіційну Ходу гідності за участі президента робили для телекартинки. А Марш — для ветеранів і небайдужих українців. Кожна подія була заточена під свою аудиторію, — каже філософ 59-річний Олексій ПАНИЧ.
— Як масовий захід робота Алана Бадоєва (режисер, поставив офіційну Ходу гідності замість скасованого військового параду разом із хореографом Оленою Коляденко. — ГПУ) виглядала жалюгідно. На Майдані півтори години дивитися було нічого. Все здалеку, малопомітне. Це виглядало добре лише крупним планом на камеру. Глядачам телевізора здалося, що все було чудово. Для них це і робили. Розрахунок такий: більше людей побачать ходу по "ящику", ніж можуть бути присутні фізично.
Нова влада звикла мислити картинками для телебачення. Впроваджуватиме такий підхід у своїй внутрішній і зовнішній політиці. Але гірше те, що картинками мислить значна частина виборців. І поки їм дають "правильне" зображення й холодильник не вступає в боротьбу з телевізором, влада матиме підтримку. Люди думатимуть, що все йде добре.
Марш Захисників України повноцінно не показав жоден телеканал. Медіа не хочуть ставати у відверту опозицію до нової влади.
12 тисяч людей взяли участь у Марші Захисників, кажуть у столичній поліції. Ще 20 тисяч були спостерігачами. На майдані Незалежності було близько 50 тисяч. Влада зважатиме на це?
— Так. Їй доведеться маневрувати, щоб не викликати сплеск відвертого протесту. Щоб невдоволення частини суспільства не перейшло у критичну фазу і не виплеснулося на вулицю.
За Порошенка політичні сили та впливові економічні гравці багато разів пробували запустити протест. Але не вдалося. Люди не були готові до масових акцій, хоч їх на це підбурювали що три місяці.
Марш захисників показав, що мобілізація частини суспільства можлива. Але проти чого і за що — питання відкриті. Навіть самі ветерани поки не можуть на них відповісти. Будь-яких чітких відповідей уникають. Політичних прапорів і гасел — теж. Якщо їм дадуть привід, від якого стане боляче і нестерпно, реакція не змусить себе чекати. Не стерплять здачі інтересів України на Донбасі.
Це може бути фактором міжнародної політики?
— На світовому рівні зважають лише на офіційну позицію влади. Зараз настрої міжнародної спільноти не на нашу користь. Розуміють, що на Путіна натиснути неможливо. Отже, для припинення конфлікту тиснутимуть на Зеленського. Він недосвідчений. Задекларував, що готовий до миру. Росія жодного разу не заявляла, що може піти на поступки. Усі погодяться на компроміс, який висуне Зеленський. Йому треба запропонувати такий, що не викличе обурення національно свідомої частини суспільства.
1 
1
Коментарі