Понад 80 громадських діячів, митців і науковців склали звернення до народних депутатів. Вимагають прийняти законопроект №5670д "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
— У Верховній Раді є три проекти мовних законів. Вони мають єдину основу — документ, який написала 2012 року нинішня заступниця голови Верховної Ради Оксана Сироїд. Тоді вона була помічницею депутата і взялася за проект одразу після прийняття закону Колісніченка-Ківалова, — каже один із підписантів звернення 42-річний Олексій Кляшторний із благодійної організації "Фонд оборони України". — Потім його опрацьовувала комісія на чолі з колишнім президентом Леонідом Кравчуком. Але робилося це без голови профільного комітету Ради Миколи Княжицького. Він додав свої правки, але був атакований політичними суперниками. З трьох проектів 5670д є найкращим. Але якщо взяти за основу й попередні версії, то це теж буде великий крок вперед.
Співавторами доопрацьованого законопроекту стали 76 народних депутатів. Його підписали представники шести фракцій і позафракційні. Тому представники мовних рухів вважають, що він має найбільші шанси на прийняття.
— Вже три місяці документ не можуть поставити на розгляд через потужний опір у Верховній Раді й адміністрації президента, — продовжує Кляшторний. — Його чинять люди, які проти врегулювання мовної політики. Це ті ж, хто стоїть за провокацією із законом про освіту — коли Україну посварили з Угорщиною. Дійсно, в Берегові й Виноградові на Закарпатті угорські діти можуть не знати ніякої мови, крім угорської. Але це копійчане питання в загальноукраїнському масштабі. Якщо поїхати в Ужгород або Мукачево, то там мадяризації немає. Вона не загрожує Закарпаттю. Ми воюємо з Москвою, але угорці потрапили під роздачу.
Цією ситуацією зманіпулювали та підняли хвилю негативу. Вона зашкодила прийняттю будь-якого з проектів на минулій сесії. Діє величезне московське лобі, яке хоче спинити й не дозволити прийняти мовний закон. Він сприятиме відродженню і функціонуванню української мови на всій території України. Більшість має домовитися. Без політичної волі Верховної Ради нічого не вийде.
Олексій Кляшторний звертає увагу, що сьогодні українці позбавлені можливості захищати свої мовні права.
— Через відсутність мовного закону побільшало випадків нахабного ставлення до україномовних, — додає Олексій Кляшторний. — Є випадки, коли студентів змушують писати чи слухати лекції російською. Без закону засилля іноземних мов зростатиме.
1 
1
Коментарі