16 квітня у Львові помер історик і політв'язень радянських часів Валентин Мороз. Напередодні відсвяткував 83-річчя.
— Валентин Якович викладав у мене історіографію, — розповідає релігієзнавець Тарас Антошевський, 45 років. — Був імпульсивний. Йому складно було дотримуватися навчальної програми, але чітко розставляв акценти в історії. Розповідав, як московська держава маніпулювала українським минулим, перекручувала факти. Тоді в історії було багато білих плям. Він розказував те, про що не прочитаєш у підручниках. Радів життю, любив пожартувати.
Валентин Мороз народився у селі Холонів Горохівського району на Волині в родині селян. Закінчив історичний факультет Львівського університету. Працював у сільській школі вчителем і завучем. Викладав у Луцькому й Івано-Франківському педінститутах.
У вересні 1965-го його засудили до чотирьох років таборів за антирадянську пропаганду. Покарання відбував у Мордовії. Через п'ять років його арештували вдруге. Отримав три роки таборів суворого режиму та п'ять — заслання.
1979-го влада обміняла Мороза й ще чотирьох дисидентів на двох радянських агентів, засуджених у США за звинуваченням у шпигунстві.
— Мене врятував Збігнєв Бжезінський (колишній радник із нацбезпеки президента Джиммі Картера, помер 2017 року. — ГПУ), — говорив Валентин Якович. — Він народився в Україні і наполягав, що серед обмінюваних в'язнів має бути українець. Півроку Союз торгувався. Бо не хотіли випускати українця — націоналіста й політика.
Валентин Мороз жив у США й Канаді. Викладав у Гарвардському університеті. Видавав журнал "Анабазис", публікував інформацію про український рух опору. На батьківщину повернувся у квітні 1990-го. Викладав у Львівському університеті ім. Івана Франка та Львівському університеті фізичної культури.
З дружиною — журналісткою 82-річною Раїсою Мороз, розлучився 1981-го. Син 57-річний Валентин живе в Канаді.












Коментарі