Екс-прем'єра Юлію Тимошенко лікують у Центральній лікарні "Укрзалізниці" в Харкові. Заклад розташований у престижному районі Павлове поле, за 20 км від центру міста, в лісі. Добратися сюди можна за 25-30 хв маршруткою №302 від станції метро Холодна гора.
Вхід перекритий кованими воротами. Крізь ґрати стрибає сіра пухнаста кицька з ошийником. При вході стоять троє охоронців. Заасфальтованою доріжкою біля лікарні бігає руда білка. Один з охоронців стукає горішком об бордюр. Білка хоче, але боїться підбігти ближче. Охоронець кидає їй горішок у траву.
Тимошенко лежить у центральному корпусі на дев'ятому поверсі, в кардіологічному відділенні. Двоє вікон її палати заґратовані.
Унизу стоїть чоловік у жовтій футболці й пускає у вікна екс-прем'єрки сонячні зайчики. Щоб охорона не помітила, переходить з одного місця на інше. Через це зайчик стрибає по всіх вікнах. З кількох визирають пацієнти.
— Смотри, зайчиков Юле пускает, — охоронець штовхає ліктем свого колегу. Той хоче підійти й забрати люстерко. Товариш зупиняє його. — Не пугай его, он же не шифр передает.
— Вчера Юля выглянула из окна и помахала нам ручкой, — каже струнка чорнява мітингувальниця Вікторія. Вказує на камери спостереження, встановлені навколо вікон у палаті Тимошенко. — Бачите, із кондиціонера одна стирчить. З нижнього поверху на витяжці довгій ще одна піднімається. Попробуй в таких умовах полікуйся. Я сюди кілька разів на тиждень приходжу, деколи дочку із собою беру. Чоловік не проти, він теж — за Юлю. А є в нас такі, де чоловік за Януковича, а жінка сюди до Юлі бігає.
Припікає сонце. Зо два десятки людей, які стоять із символікою партії "Батьківщина" і портретами Тимошенко, ховаються в тінь. Тиснуться до стіни центрального корпусу.
— Позавчора президент Литви приїжджала, — прикривається від сонця блайзером Людмила Ростовська. — Вона була як посланник всього Євросоюзу. Передала Януковичу останнє китайське попередження, щоб вів себе по-чєловєческі.
— Американський посол як приїхав, то машину в двох метрах від нашого мітингу поставив. Поздоровався з нами. А наші охоронці гнали нас від нього, наче ми чумні якісь, — розповідає 60-річна Зінаїда Середина, невисока жінка у накидці з портретом екс-прем'єрки.
Виходять медсестри та лікарі. Мітингувальники кидаються до них, питають про здоров'я Тимошенко. Працівники клініки вдають, що не чують запитань.
— Тут тільки справжні прихильники Юлі, — говорить одна з жінок. — Партійні приходять по дзвінку, постоять годинку і тікають. Із нас сміються, що просто так стоїмо. Кажуть, аби вам хоч платили за це. Надя, наприклад, із Росії приїхала і стоїть за Юлю ще з Печерського суду в Києві. І з міліцією билася, коли палатки хотіли знести. Дехто її шпіонкою щитає. А вона відкрито каже: я приїду в Росію і все розкажу, що у вас тут твориться. Шпіони так не роблять, вони тихо винюхують.
Лікарняними алеями гуляє літня пара. Чоловік веде жінку під руку.
— Сидит она здесь, как миленькая, — махає на центральний корпус чоловік. — Ні, на прогулянках ми Юлю не бачимо, вона не гуляє. Вона ж тут як зечка. Хай ще порадується, що лікують. Других так і лишають умирати в камерах. Я колись за неї голосував і дуже жалів, коли посадили. Перестав її поважати, коли сказала, що не довіряє українським лікарям. Ти ж прем'єром була. Чого ж ти не підняла медицину на такий рівень, щоб лікарям можна було довіряти? З Німеччини виписали їй спеціаліста. А ви, прості смертні, у наших лікуйтеся.
З лікарні виходить заступник міністра охорони здоров'я Олександр Толстанов.
— Какое вы имели право разглашать конфиденциальную информацию о режиме дня моей мамы, — підбігає до нього 32-річна Євгенія, дочка Юлії Тимошенко. Вона у світлому костюмі й туфлях на високих підборах. Волосся зачесане набік, у руках сумка в тон взуття. — Це порушення восьмої статті Європейської конвенції з прав людини, ми подаємо скаргу в Європейський суд.
Високий охоронець у світлому костюмі тримає над нею парасольку. Євгенія широкими кроками прямує до лікарні, поділ її сукні закочується.
Звідти виходить німець Лутц Хармс. Він лікує Юлію Тимошенко.
— У лікуванні намітився прогрес, — каже Хармс. — Але складно встановити довірливі стосунки з пацієнткою, коли в палаті постійно присутні сторонні люди. Юлія Тимошенко знервована. Я сам почуваюся не вільним. У більшості країн таке було би неможливо. Подальше лікування буде проводити моя колега-жінка. Жоден лікар клініки "Шаріте" не може бути відсутній більш ніж два тижні. На мене в Німеччині чекають пацієнти.
Близько 16.00 прихильники Тимошенко ховають прапорці, плакати. За ворітьми, на гірці між лікарнею швидкої допомоги і клінікою залізничників, кричать:
— Юлі — волю! Юлі — волю!
Одне, а потім друге пластикове вікно в палаті Тимошенко відчиняється для провітрювання.
5 
1
Коментарі
14