24 полоненим українським морякам Лефортовський районний суд Москви суд подовжив арешт 16 січня. 20 осіб перебуватимуть у тюрмі до 24 квітня. Матроси 20-річний Андрій Ейдер, Андрій Артеменко, 24 роки, та старшина 23-річний Олег Мельничук — до 26 квітня.
25 листопада 2018-го російські прикордонники о 21:20 взяли штурмом українські малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь" та буксир "Яни Капу". Під час захоплення росіяни почали стріляти. Поранення отримали троє моряків. "Яни Капу" протаранило російське судно "Дон".
Захоплені українські кораблі доправили в порт Керчі в анексованому Криму, а моряків — до тюрем. 29 листопада їх таємно вивезли в Московський слідчий ізолятор "Лефортово", а поранених — у госпіталь тюрми "Матросская тишина".
Російська сторона звинувачує військових у нібито незаконному перетині кордону в Чорному морі.
На засідання моряків привезли під посиленим конвоєм. До залу супроводжували озброєні спецназівці. Заводили шістьма групами по четверо людей.
До Москви приїхали 17 родичів захоплених — батьки, дружини, брати й сестри. Підтримати військовополонених прибули також дипломати зі США та країн Європейського Союзу.
Рідні побачили моряків у будівлі суду. Бранців зустріли оплесками й вигуками "Слава Україні!". Дехто встиг перекинутися з полоненими кількома словами. Мати матроса Сергія Чуліби змогла обійняти сина при вході до залу суду й поцілувати.
— Він не знав, що я тут буду. Встиг прокричати: "Мамо, моє сонечко! Все добре!" — розповідає Марія Чуліба.
Російська Федеральна служба безпеки змусила вести суд у закритому режимі. Родичів, журналістів і дипломатів вигнали із зали. Адвокати моряків назвали такі дії грубим порушенням принципу публічності.
Адвокат 36-річний Ілля Новіков описав, як тривав суд над капітаном Романом Мокряком, 31 рік.
— Мокряк, встаньте. Назвіть суду ваше повне ім'я.
— Мокряк Роман Миколайович.
— Дата народження?
— 25 липень 1986.
— Місце народження? Чому ви мовчите? Назвіть місце вашого народження.
— 17-та стаття Женевської конвенції передбачає, що військовополонений має право не повідомляти про себе нічого, крім імені, звання, дати народження й особистого номера.
— За якою адресою зареєстровані?
— Я не буду відповідати.
— Освіта?
— Не буду відповідати.
— Добре, зрозуміло, що не будете. Семидоцький, встаньте. Назвіть суду своє повне ім'я.
Протягом дня усі моряки відмовились свідчити, посилаючись на Женевську конвенцію. Вимагали визнати їх військовополоненими. Суд не врахував їхні заяви. Усім продовжив арешт на два місяці.
— Це був наш спосіб наочно заявити позицію захисту, — каже Ілля Новіков. — Засідання стало першою появою українських моряків на людях з дня їх арешту. І було заздалегідь відомо, що основна його частина пройде за зачиненими дверима, так що треба було встигнути. Серед присутніх були дипломати з європейських посольств. Вони встигли почути лише дві речі: що моряки вимагають визнавати їх військовополоненими, а не злочинцями, і що слідство просить суд слухати справу без публіки, хоча в матеріалах немає секретних документів.
Адвокати мають три дні на оскарження рішення.
— Апеляційні скарги — це мінімальна процедура, щоб далі подати індивідуальні скарги по кожному моряку в Європейський суд з прав людини, — говорить Микола Полозов, 38 років. — Розгляд справ, імовірно, відбудеться в лютому.
Троє українських моряків, які отримали поранення під час російської атаки на кораблі, не вилікувалися до кінця.
— Я бачила, яка рука у Василя Сороки, як почувається Андрій Ейдер — наш молодший. Тому треба домогтися, щоб нам надали всі медичні довідки й повідомили про надану допомогу, — каже 58-річна Людмила Денісова, уповноважена Верховної Ради з прав людини.
15 січня полоненому командиру малого броньованого артилерійського катера "Нікополь" Богдану Небилиці виповнилося 25 років. Він 2014-го був серед курсантів Нахімовського військово-морського училища в Севастополі, які співали гімн України, коли окупанти піднімали на плацу вузу російський прапор.
— В тюрмі Богдан також проявляє твердий характер, — каже адвокат Микола Полозов. — Оперативники ФСБ постійно намагаються чинити на нього психологічний тиск, схилити його до визнання провини і надання свідчень. Безуспішно.
148 терористів здалися та скористалися програмою служби безпеки України "На тебе чекають удома" у 2018 році. Програма була започаткована у серпні 2015-го — відтоді нею скористалися загалом 353 особи.
Консульство хотіли облити фарбою
15 січня українські поліцейські затримали двох мітингувальників під будівлею Генерального консульства Росії в Одесі. Ті планували облити двері та будівлю червоною фарбою. Відвезли активістів у райвідділ. Затримані провели 2 год.
— Акція планувалася мирною, фарба легко змивається, — каже затриманий Віталій Кожухар, 39 років.
Одиночні пікети на підтримку полонених українських моряків також відбулися в російських містах Санкт-Петербурзі й Ростові.
3 
35413
Коментарі