Коли у січні на Грушевського вбили Нігояна, біля телевізора плакала кожна українська родина. Минуло півроку. Майдан і війна нас змінили. Тепер щодня розстрілюють десятки українців. Ми співчуваємо, але вже не дивуємося втраті. Звикли до смертей. Війна порушила правила й норми, змінила цінності. Допомогла подолати закорінений принцип "моя хата скраю". Байдужих майже не залишилося.
Маємо п'ять категорій людей, на яких війна залишила слід: біженці, діти війни, солдати, яких кинули у бій, матері й дружини, які залишилися без годувальників, а також ті східняки, які підтримували ідею федералізації, але були обдурені сепаратистами.
Треба бути готовим, що люди, які пішли на війну, повернуться іншими. Я впевнена: 90 відсотків із них відмовляться від психологічної допомоги після АТО й намагатимуться подолати стрес самостійно. Страждатимуть самі й наражатимуть на небезпеку сім'ї. Люди, на очах яких убивали й кому самому довелося вбити, ніколи не будуть такі, як раніше. Вони мають порушений сон, емоції часто змінюють одна одну, можуть поводитися неадекватно з рідними й не пам'ятати своїх дій.
У країні зростають ціни на продукти і квартплату, люди не спроможні повертати кредити. Кожен боїться, що війна прийде в його місто, боїться втратити нерухомість, роботу, сім'ю. Стрес породжує злобу, агресію, ненависть.
Почастішали серцеві напади. В аптеках утричі зросли продажі заспокійливого. Люди не впевнені в завтрашньому дні. Вони перестали купувати житло, дехто скасовує весілля. Через рік-півтора впаде народжуваність.
Щоб пережити все це, раджу відмовитися від перегляду новин. Не можете пожертвувати цим, дивіться один-два випуски, але не щогодини і не весь день. Не сваріться з батьками, друзями й коханими, якщо ваші погляди не збігаються. Переводьте тему. На деякі розмови вдома можна накласти табу. Розмежуйте роботу, політику, війну і сім'ю, друзів і колектив. Не скасовуйте заплановану відпустку. Ходіть у перукарню, радуйте себе новою покупкою. Зараз ні в якому разі не можна сідати на дієту. Організм не перенесе ще такого стресу.
З'явилося багато незадоволених внутрішньою міграцією. У міста приїжджають чужинці, які шукають роботу й облаштовуються. Люди, які ще вчора були готові допомогти переселенцям із зони АТО харчами й житлом, сьогодні їм не раді, бояться конкуренції. Бо ті претендують на посади, їхні діти займають місця у дитсадках і школах. Українці стають менш гостинними.
4 
1
Коментарі