Більшість українців уважають, що колишні президенти не змогли впоратися зі своїми обов'язками. Майже 57% сказали, що їм немає за що похвалити жодного із трьох попередників Віктора Януковича. Такі дані соцопитування за вересень 2007 року наводить Центр Разумкова.
Віктор Ющенко став главою держави із підтримкою в 52%. До кінця каденції діяльність президента не схвалювали 90,7%. Його наступник Віктор Янукович на виборах 2010 року в другому турі набрав 48,95%. Зараз його підтримує приблизно кожен четвертий виборець.
— В Україні жоден президент не був успішним, — говорить політолог 56-річний Вадим Карасьов. — Кравчук не добув кінця першої каденції. Кучма завершував правління на тлі внутрішньополітичного скандалу. Ющенко на останніх виборах набрав 5 відсотків. Політика чинного президента викликає суцільне невдоволення суспільства. Спільне у їхній неуспішності — анархічна українська політична культура.
Чи можемо запросити когось із іноземців, які керували країнами і зараз вільні від таких обов'язків?
— Колишні прибалтійські республіки так і вчинили. У Литві був Адамкус, у Латвії — Вайра Віке-Фрейберга. Зараз Латвію вважають більш європейською державою, ніж Болгарію чи Румунію. Але, по-перше, це невелика країна. По-друге, її еліти орієнтувалися на західний світ. По-третє, ще до Другої світової війни тут була сформована нація. Фактично Латвія реалізовувала проект повернення до Європи після розпаду Союзу. А Україна — ні.
У запрошеного президента нічого не вийде. України як держави з єдиною стратегічною метою немає. Із правлячого класу одні дивляться на Європейський Союз, інші — на Митний, треті взагалі в нікуди — живуть сьогоднішнім днем. Тут хоч якого президента візьми, він не буде успішний. Бо дуже важко керувати стихією, морем. Навіть якщо людина буде тричі європеєць, чесна, моральна, віддана, працьовита. Пострадянську лаву хаосу, консерватизм низів навряд чи зміг би побороти будь-який виходець із Європи.
Як суспільство поставилося би до президента-іноземця?
— Воно не сприйме чужака. Ставитиметься до нього щонайменше з недовірою.
Якого типу політика потребує країна?
— Очолити Україну може той, кого винесе революційна хвиля. Або президент-хазяїн, який цей розтрощений державний апарат і систему управління якось збере докупи, обійшовши умовності, й керуватиме в ручному режимі.
Можливо, на чолі держави потрібний моральний авторитет. Наприклад, Мирослав Попович чи Іван Дзюба. Такий президент-мудрець може стати гарантом того, що країна не зійде з європейського шляху, що її не розхитуватимуть і не роздиратимуть. Управління в такому разі мають узяти на себе парламент, представлені в ньому партії. Але не такі, як у нас зараз. Це повинні бути посередники між суспільством та владою.
Що Україні могли б дати Ніколя Саркозі, Тоні Блер, Александр Кваснєвський, Михаїл Саакашвілі, Сільвіо Берлусконі, Білл Клінтон?
— Саркозі — реформаторське завзяття. Він не тримався за владу у Франції. Його дружина Карла Бруні для нашої гламурно-політичної культури якраз була б у масть.
Британець Блер привніс би стратегічне мислення, вміння бути сучасним, поєднувати соціальну та ліберальну складові в політиці, показати приклади самовдосконалення.
Кваснєвський був хороший президент для Польщі. Але це була заслуга не його, а всього правлячого класу.
Саакашвілі програв вибори в Грузії, бо частина суспільства була невдоволена зверхністю реформаторів. Неправильно, коли на керівників міністерств приходять 30-річні хлопчики та дівчатка — онуки не можуть змушувати дідів виконувати жорсткі умови.
Берлусконі відповідає деяким запитам українців, які люблять голосувати по приколу, їм до смаку політики-скандалісти. Але італієць нам підійшов би тільки на політика парламентського типу.
Клінтон — це знаковий великий політик. Він багато зробив, щоб світ швидко подолав вакуум після розпаду СРСР. Але сумніваюся, що він зміг би дати раду нашому "морю". Америка, незважаючи на її колосальну різноманітність, структурована. Україна ж — політична пустеля, якою бродять зграї мисливців. Вони шукають і знаходять владу, економічні активи, можливість заробити на всьому.
Вимоги до кандидатів у президенти
Алжир
Перед тим, як заявити про намір балотуватися, має опублікувати перелік рухомого й нерухомого майна в Алжирі та за кордоном.
Туреччина
Кандидат у президенти повинен мати закінчену вищу освіту. Не можуть балотуватися судді, держслужбовці й представники збройних сил, якщо не подали перед виборами у відставку.
Україна
Вік — 35 років, володіє державною мовою і живе в Україні протягом останніх перед виборами 10 років. Не має непогашених судимостей за скоєння умисного злочину.
Філіппіни
Обов'язково повинен уміти читати й писати.
Франція
Кандидат у президенти має бути громадянином країни, віком від 18 років, без судимостей. Повинен мати рахунок у банку.
1 
1
Коментарі
2