— Ма, швидше. Ми в садок запізнюємося, — 4-річний Олександр тягне матір 37-річну Ірину за руку. Йдуть у приватний літній табір при Центрі раннього розвитку на вул. Ірининській, неподалік Софійського собору в центрі міста. Там вчать дітей англійській та французькій мовам. Набирають не більше п'яти груп по 12 осіб.
— Мови вчать в ігровій формі. Малому подобається. Щовечора розповідає, які знає нові слова. Говорить фразами, — розповідає Ірина. — Старша донька вередувала перед кожним заняттям з англійської, плакала, вигадувала собі хвороби. Змінювали різні курси та викладачів — безрезультатно. Для сина спершу шукали будь-який табір до осені, бо з чоловіком усе літо працюватимемо. Тепер думаємо, чи не перевести його сюди на постійно.
Заклад розташований у дворі багатоповерхівки. Всередині чотири просторі кімнати та їдальня із сучасним ремонтом. Діти грають на килимах із товстим ворсом. За ними дивляться десять вихователів — двоє на кожну групу. Навчання у дві зміни.
— Групи підбираємо за віком і розвитком, щоб усім було цікаво. Викладаємо страви у формі сонечка на хмаринці, чи дівчинки-булочки з "вермішелевим" волоссям. Чіткого розкладу не маємо. Приходити можна у зручний час, додому йти так само, — розповідає вихователька 28-річна Наталія.
— Нам не сподобалось. У нас двоє дітей, коштує 10 тисяч гривень на місяць. Думали, що то заклад — елітний. Але дитина там не відпочиває. До ігрового майданчика далеко. У кімнатах тісно. Діти там, як у конурі. За такі гроші можна малих за кордон на навчання відправити. Або на все літо за місто, де є природа й свіже повітря, — каже 30-річна Ольга.
У центрі міста діє близько десяти дитячих таборів — на базі приватних садків, шкіл та центрів розвитку. Один день коштує від 600 грн. Майже в усіх вчать іноземні мови, проводять майстер-класи з хореографії, живопису, кулінарії. Наприклад, садок на вул. Круглоуніверситетській — танцювальний. Тут викладають хореографи Владислав Яма й Дмитро Коляденко. Приймають дітей трьох-шести років.
2 
1
Коментарі