Наприкінці серпня в Сімферополі та 39 населених пунктах Сімферопольського і Бахчисарайського районів анексованого Криму почали з обмеженнями подавати воду. Економію окупаційна влада пояснює спекою та зношеністю водопровідних мереж. Мовляв, через це втрачаються тисячі кубометрів рідини щодня.
— У Сімферополі живуть майже 500 тисяч людей. Місто живиться водою із Сімферопольського, Аянського, Партизанського та Міжгірського водосховищ. Якщо рік не посушливий, то місту вистачає перших трьох джерел, — каже колишній міністр туризму Криму Олександр Лієв, 44 роки. — Про проблеми, які будуть із водою, — говорив ще в лютому. Адже Сімферопольське водосховище наповнюється річкою Салгир, що поповнюється талою водою. Натомість зиму мали безсніжну. Було ясно, що ріка стане неповноводною і порожнітиме водосховище.
Ситуація погана. Раніше страхував Північно-Кримський канал, яким на півострів подавали воду. Зараз цього немає. Але не потрібно зв'язувати тему посухи й питної води. Останньої в них є близько 300 мільйонів кубометрів, а весь півострів споживає до 200 мільйонів "кубів" на рік. Каналом приходило щороку 1,3 мільярда "кубів". Ця вода йшла переважно на сільське та рибне господарства, вирощування рису. На промисловість — менше відсотка.
Воду у Крим Україна не зможе запустити навіть, якщо буде таке бажання.
— Канал уже технічно непридатний прийняти дніпровську воду. На його відновлення треба не менш як два роки й мінімум мільярд гривень. Бо це тисячі кілометрів розвідних мереж, 570 насосних станцій. Шість років їх не використовують і все вийшло з ладу, — продовжує Лієв. — Ми могли би відреагувати. Наприклад, зібрати гуманітарний вантаж із питною водою. І відправити туди під висвітленням ЗМІ та міжнародним наглядом. Якби окупанти пропустили — ми безкоштовно роздали б його в Сімферополі. А якби затримали на кордоні, то залишили б воду стояти там. Усі побачили б, що ми турбуємося про українців, які там живуть.
3 
1
Коментарі