14 червня на Майдані у Києві прощалися із загиблими бійцями Добровольчого українського корпусу "Правого сектора".
Близько тисячі людей прийшли провести в останню путь 24-річного польового медика Роберта Маслея на позивний "Док" із Хуста на Закарпатті та 27-річного Юрія Гнатюка — "Гуцула" — із Красилова на Хмельниччині.
У ніч 12 червня на шахті "Бутівка" під Донецьком від артобстрілу бойовиків упав дах.
— Наші втрати щодня зростають. А війни нібито немає. Генштаб цікавить лише, що бійці ДУКу робили на шахті "Бутівка". Не потребуємо легалізації від цієї влади. Два роки воюємо коштом волонтерів і громадян. Ми вже легалізовані в очах народу, — каже прес-секретар "Правого сектора" Олексій Бик. — Багато запитань є до начальника штабу АТО генерал-лейтенанта Бессараба.
Поступово прибувають бійці підрозділів "ОУН", "Донбас", "Айдар", ЗСУ. Стоять біля підземного переходу, під стелою, на сходах.
О 16:45 під'їжджають два чорні мікроавтобуси. Перед ними стає чорний джип із синьо-жовтим і червоно-чорним прапорами. Під гімн люди формують коридор до стели. Бійці виносять дві труни. Усі стають на коліна. Більшість плачуть.
— Немає жертви — нема благословіння, — хрипко починає молитву капелан у камуфляжі. За 15 хв. завершує. — Вибачте, особистого прощання не буде. Родичі чекають на тіла.
Бійці піднімають труни. Люди проводжають загиблих до машин.
— Не спав три доби, — підходить командир окремої тактичної групи ДУКу на позивний "Кулібін". — Стріляли впродовж 30 секунд із невеликої відстані. Будівля рухнула, почалася паніка. Мої хлопці стали відстрілюватись. Маємо 12 поранених і четверо загиблих. Це були найкращі люди. Пройшли вогонь, воду і мідні труби. Таких мало. Добровольці закінчуються. За пару днів до смерті Юра "Гуцул" виліз до сепарів на позиції, зняв дирівський (ДНРівський. — ГПУ) прапор і повісив синьо-жовтий. Він там досі.
Українські позиції бойовики щодня обстрілюють з великокаліберної зброї.
— Двохсоті (загиблі. — ГПУ) майже постійно. У штаб доповідаємо. Виконуємо всі накази Збройних сил. Нам треба вийти з Мінського зговорняка та показати зуби. Бо зараз ми — вівці, по яких працюють з усіх калібрів, — додає "Кулібін".
Хтось кричить: "По машинах!", і військові розходяться.
Коментарі