Ексклюзиви
вівторок, 26 листопада 2013 05:15

У цьому дворі померло троє людей

— Не розумію, чому померлих поминають після обіду. Це треба до полудня робити, — каже 55-річна Олена Дахненко із селища Тростянець на Вінниччині. О 16.00 відсуває тюль на вікні в кухні, між фіалками ставить лампадку.

— Це родинне обійстя, я в четвертому коліні тут живу. Під час Голодомору в цьому дворі померло троє людей: мій дід — Антон Дахненко, його брат Гордій та їхня мама Килина. Світю свічку, щоб освітити їм останню стежину, бо вони пішли без почестей, без хліба, без плачу і останніх поцілунків, — каже Олена Федорівна. — Гордія шкода, бо він ще не був жонатим.

30-річна Оксана Кухарчук із селища Літин устромляє шість тонких свічок у миску із пшеницею. Ставить її на вікні у великій кімнаті й повертається на кухню доліплювати пироги.

— Мені Ксюха, донечка моя, говорила в п'ятницю, і сьогодні разів зо три, що треба свічечки запалити, — каже Оксана. — Їм у школі розказали, вона так переймається цієї темою.

6-річна Оксана Кухарчук бере сірники, йде до миски зі свічками. Під наглядом матері обережно запалює свічки. Кожну — новим сірником.

— Дітки і дорослі помирали з голоду, бо не було шо їсти, — каже дівчинка. — Я запалюю свічечки, щоб помнити цей день страшний. Нам про Голодомор на уроці читання розказала вчителька Олена Миколаївна. Розказувала минут 15, а тоді ми буквар вчили. А сьогодні я сказала мамі, що треба напекти пирогів і роздати. Мама он, пече, із яблуками. Дамо тьоті Ніні, тьоті Ані, хрещеним.

64-річний Віктор Кутаф'єв, головний лікар Джуринської лікарні Шаргородського району Вінниччини, приніс свічки до лікарні, роздав хворим.

Що ви знаєте про Голодомор

Вікторія Даниленко, 35 років, Черкаси:

— Прабаба Дуня розповідала, що 1933-го вони з 4-річною сестрою Марфою залишилися сиротами. Їхню хату хтось із сільради підпалив. Рідний дядько по матері взяв їх до себе. Ховали сестер на горищі, щоб голодні сусіди не бачили. Бо в селі траплялися випадки людоїдства. Виходили надвір із дядьком тільки по вечорах, щоб на полі стерні нарвати.

Олександр, 38 років, військово­службовець, Львів:

— Дізнався про Голодомор, коли 1996-го переїхав служити на Львівщину. Я родом з Одеси. Ні вдома, ні в школі про таке не чув.

Зараз ви читаєте новину «У цьому дворі померло троє людей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути