— Треба зробити так, щоб ці місця не могли забудовувати. Шевченко ж писав, що хоче бачити "лани широкополі, і Дніпро, і кручі...". Ми багато не просимо — 100 метрів закріпити заповідну зону, — каже міський голова Канева на Черкащині 52-річний Віктор Ніколенко до віце-прем'єра Костянтина Грищенка, 59 років. Разом оглядають із Чернечої гори берегову смугу Дніпра навпроти меморіалу Тараса Шевченка.
Грищенко киває головою. Обіцяє допомогти.
6 березня на Черкащину приїхав президент Віктор Янукович, 62 роки. У Черкасах відкрив діагностичне відділення при обласній лікарні, подарував дві "швидкі" та два автомобілі "Богдан-2110". До Канева полетів вертольотом вручати Шевченківську премію.
О 10.00 площа під Чернечою горою забита автобусами, на кількох напис "Шкільний". На зустріч із главою держави звезли студентів та працівників бюджетних установ області. Біля музею шикують курсантів-пожежників.
— Учора мої тут усе прибрали, ломами лід чистили, — говорить генерал-еменесник до чоловіків у цивільному.
Об 11.55 кортеж президента під'їжджає до службового входу музею. Заступник черкаського губернатора Едуард Івакін просить помічника охороняти сіре пальто Януковича.
Під "Заповіт" Шевченка у виконанні хору ім. Верьовки глава держави кладе червоні троянди на меморіальну плиту. Після нього з букетами йдуть міністри, члени Шевченківського комітету. За кілька хвилин усі рушають до музею. Із натовпу чути: "Це всьо?".
Віктор Янукович 8 хв. говорить про святкування 200-річчя поета.
Письменник і поет Іван Драч, 76 років, просить президента посприяти постановці написаної ним п'єси "Гора".
— Хочу, щоб Олег Бійма зробив з цього телевізійний фільм на три частини. Думаєте, Кобзаря не редагував ніхто? Ми зараз кажемо "Наша дума, наша пісня не вмре, не загине". Але це слова не Шевченка, а його найближчого друга Пантелеймона Куліша. А Шевченко писав: "Наш завзятий Головатий не вмре, не загине" (Антон Головатий — козацький кошовий отаман, командувач Чорноморської козачої флотилії. — "ГПУ"). Він розумів, що тільки зі зброєю можна стояти навколо українського духу, пісні й держави. Це президентові важливо пам'ятати.
Драч зачитує свого вірша, написаного 50 років тому.
— Ще не вмерла Україна! — вигукує Віктор Янукович. Присутні не знають, як реагувати. Президент регоче.
Починається нагородження. Шевченківська премія, як і торік, становить 260 тис. грн. Лауреатів троє.
— Леонід Горлач — поет-лірик, його називають майстром музичної лірики, який творить у тичинівському ключі, — зачитує Янукович. — Дмитро Богомазов, театральний режисер-постановник, один із найкращих сучасних режисерів пошукової хвилі. Самобутній художник Петро Печерний. Я сьогодні подивився на його тарелі. Хто не бачив — вони тут, у залі. Гляньте, які чудові твори.
71-річний Леонід Горлач нахиляється до мікрофона:
— Ну як не прочитати на цій горі свіженький вірш, який я написав, їдучи сюди. Бо ви й не повірите, що я поет. Звичайний собі дід підтоптаний, — говорить. Читає з аркуша поезію "Вибір":
Та вірю я, що в нас судьба тверда й висока,
Що нас у нас ніхто в ясир не забере,
Народ, який обрав поета за пророка,
У слові і душі ніколи не помре.
О 15.00 музей зачиняють.
— Сьогодні короткий день, — пояснює працівниця років 40. — Ми й так двоє суток готовилися.
Президент звільнив чиновника телефоном
Перед тим як зайти до діагностичного центру при Черкаській обласній лікарні, Віктор Янукович говорить із кимось по телефону:
— Щоб завтра зранку! Зранку! Ці документи були у всіх регіонах — це перше. І друге: цей керівник юридичного управління, який на Черкащині працює, йому треба до кінця дня сьогодні знайти іншу роботу. Погодьте це питання із головою обласної держадміністрації та призначте іншу людину, — завершує розмову по мобільному. Іде дивитися заклад. Виходить із будівлі через інші двері.
— До побачення! — звертається до людей, що стоять під центром. Студенти з натовпу кричать "пока!"
Ірина ПАТЛАТЮК
1 
1
Коментарі