— Кому чаю, кому водочки, вот хлеб, сало, весну будем встречать, — каже 48-річний Віктор Токарський, професор біологічного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна.
2 лютого о 10.00 на біостанції вузу за селом Гайдари Змієвського району розпалюють багаття та вішають над ним великого казана. Святкують День байбака.
— Будемо варити куліш, — каже російською жінка в народному вбранні. — Справжній. Із м'ясом.
Поряд накривають столи.
— В прошлом году Токарский на байбаках защитил уже докторскую диссертацию, — усміхається журналіст прес-клубу Людмила Доля, 44 роки.
З пагорба спускаються зо три десятки журналістів.
— Я дев'ятий рік поспіль їжджу. З першого разу, як вирішили будити байбака. І все як уперше, — сміється фотограф Андрій Марієнко, 48 років. — Усі журналісти ті ж. Та сама хатинка для пухнастика. А в Токарського — шапка така сама. Тільки донька Надя виросла — коли вперше приїжджали, вона була школяркою, а тепер — біофак закінчує. Красуня-білявка.
— Ну що ж, одинадцята година, розпочинаємо, — каже Віктор Токарський і підходить до хатинки, з труби якої піднімається вгору димок.
— Насправді байбака розбудили вже тиждень тому, він зимував у підвалі в клітці із сіном. Вже нагодували булкою з маслом. І тримали цей час у Токарського вдома, — шепоче російською студент-біолог Володимир Максимов, 19 років. — А сьогодні зранку сюди засунули до хатинки.
Усі затихли, Віктор Токарський відчиняє дверцята хатинки. Бере звідти байбака Тимка.
— Весна прийде через шість тижнів, — піднімає Тимка до свого вуха. Прислухається. — Але вона буде прохолодною. Звиняйте.
— У-у-у, – загудів натовп.
За повір'ям, весна буде ранньою і теплою, якщо байбак не побачить свою тінь. І навпаки, якщо День байбака сонячний і тварина відкидає тінь, означає, що зима буде довгою. У суботу було похмуро.
— А как именно вы узнаете, какая погода будет. Сегодня ж пасмурно, и тени бабак не бросал. А за американскими традициями это значит, что уже скоро весна, — запитує в Токарського Андрій Кравченко, 28 років.
— Це секрет, — усміхається Токарський. — Головне, Тимко не помиляється. Він хоч і молодий і займається прогнозами лиш третій рік, але вже навчився. То погода може підкачати, а байбак — ніколи.
Після прогнозування усім дали погладити Тимка.
— Только осторожно, он строптивый. Может и грызонуть, — тримає звірка Надія Токарська, 21 рік. — Та якщо йому все подобається, він дуже лагідним може бути. Ось весною шукатимемо йому наречену.
Опівдні Тимка понесли до льоху.
— Хай закопується в сіно й спить ще до березня, — каже російською біолог Володимир Ронкін, 43 роки. — Он бачите, який він товстий — на цьому жирку він до весни й дотяне.
7 
1
Коментарі