24 січня у жіночому монастирі на честь Афонської ікони Божої Матері в урочищі Кип'яче Малинського району на Житомирщині померла монахиня Іоанна, в миру — Марія Мороз. У неї зупинилося серце на 108-му році життя. Була найстаршою черницею в Україні.
— Останні роки мама хворіла, — розповідає донька 79-річна Євгенія Барановська. — Пішла у послушниці, щоб за нею доглядати. Вона багато молилася і постійно дякувала Богові за те, що послав їй довге життя.
Марія Мороз народилася в селі Малий Кучурів Заставнівського району на Буковині. Пережила дві світові війни та Голодомор.
— Перша світова війна почалася, коли мені було чотири роки, — розповідала жінка. — Я була на вулиці — як раптом у всіх трьох церквах задзвонили дзвони. Почула, як одна жінка сказала іншій: "Війна ся зачала". Батька забрали у солдати. Тоді я вперше звернулася до Бога. Бабуся постелила мені під ноги ганчірку і навчила говорити молитви. Разом з нею та мамою постійно ходили до церкви. У нашій родині шанували сьомий день тижня — святу Неділю. Готували їжу ввечері в суботу, а після цього навіть ножі ховали, щоб хтось випадково не взяв їх до рук у святий день.
Була заміжня за односельцем Дмитром Барановським. За націоналістичні погляди більшовики засудили його до 10 років таборів. Марія Мороз разом з двома дітьми подалася за ним у Сибір.
— Забирати нас прийшли вночі, — згадувала вона. — Була зима, та нам навіть не дали тепліше вдягнутися. У благенькій одежині посадили на воза, а потім — у товарний вагон. Люди в дорозі помирали від голоду. Нас врятувала торбинка з горіхами, яку прихопили з собою.
Додому повернулися за 16 років. Невдовзі Дмитро Барановський захворів на туберкульоз і помер.
— Усі біди допомогла пережити віра, — казала Марія Дмитрівна.
У монахині постриглася у 100 років. Прийняла ім'я матушки Іоанни. Жила в монастирі, настоятелем якого є її онук 55-річний Роман Барановський.
— Коли онуки та правнуки стали на ноги, зрозуміла, що всім їм потрібна молитовна допомога. Тому вирішила повністю присвятити своє життя служінню Господу.
5 
1
Коментарі