Сталін хотів утриматися на посаді

 

23 листопада в Україні вшановують жертв Голодомору 1932–1933 років. Цьогоріч минає 80 років від трагедії.

— Причини Голодомору були пов'язані з будівництвом соціалізму, — каже історик 76-річний Станіслав Кульчицький. — Планували побудувати комунізм. Ще на початку існування СРСР Ленін зустрів спротив селянства. Це змусило його перейти до НЕПу (дозволили ринок та різні форми власності. — "ГПУ"). А потім і Сталін зіштовхнувся із селянами. 1932-й — був роком тотальної кризи, яка й вилилася голодом. На нього наклалися Голодомори в кількох регіонах Радянського Союзу: в Україні, Північному Кавказі, Нижній Волзі та Казахстані. Туди в жовтні 1932-го Сталін послав надзвичайні комісії, що вигребли весь хліб. А коли зерна не стало, пішли репресії — у селянства забирали всю їжу.

Навіщо це було Сталіну?

— Він хотів убезпечити себе на посаді. В партійних колах його почали цілком справедливо звинувачувати, що він провалив хлібозаготівлі. Це могло коштувати йому посади. Тому він і вчинив небачений терор, щоб усіх налякати.

Хто цільово був жертвою терору в Україні: селяни, українці, громадяни УРСР?

— Звичайно, селяни-українці. На території України 95 відсотків селян були українцями.

Ця тема може не виринати у сучасній політиці?

— З одного боку, політизація цієї теми зайва. З другого, політики підвищують рейтинги на гуманітарних проблемах. І піднімають ті, щодо яких у суспільстві немає єдиної точки зору. Звичайно, це не солідно для політика, який себе поважає. Треба залишити історію історикам.

Чи можуть повторитися подібні події в Україні?

— Український Голодомор — це збіг певних обставин. Він, наприклад, не подібний до Голокосту, бо Гітлер переслідував євреїв усюди, де вони були. Тому, щоби така трагедія повторилася, треба мати щось подібне до Радянського Союзу. Голодомор міг відбутися лише там. Схожих голодів не буває, як і трагедій.

Ставлення президентів України Віктора Ющенка та Віктора Януковича до цієї теми різне. Яке з них доцільніше?

— Порівнювати не можна. Ющенко щиро вважав, що Голодомор має бути кваліфікований як геноцид у міжнародному плані. Проте він наштовхнувся на опір Росії.

Суспільство достатньо приділяє уваги темі Голодомору?

— 66 відсотків українців зараз погоджуються, що Голодомор був геноцидом. Це результати дослідження за жовтень 2013 року. Завдання істориків — щоб інші теж погодилися. Для цього необхідно проводити просвітницьку роботу. Якщо це буде зроблено, то згодом питання постане вже на міжнародному рівні. Те ж саме робить президент Нурсултан Назар­баєв у Казахстані. Частково він припинив це, щоб не сваритися з Росією. Але вони будуть популяризувати цю сторінку своєї історії. Так і нам треба.

"Наїлися лободи, поздихали без води"

Приказки, жарти, частівки часів Голодомору.

Був цар Микола — було жито і поле, а прийшли комуністи — не стало що їсти.

* * *

Хожу, блукаю, СОЗа шукаю (СОЗи — об'єднання селян для спільного обробітку землі. — "ГПУ"). Коли не знайду — на ковбаси піду.

* * *

Нема хліба, нема сала,

Бо совєтська власть настала.

* * *

Хата гола, стайня боком

І кобила з одним оком,

Ні корови, ні свині,

Тілько Сталін на стіні.

* * *

Сталін грає на гармошці,

Крупська ріже гопака.

Дожилася Україна —

По 100 грам на їдока.

* * *

Каташинські голопупи

Посідали біля купи.

Наїлися лободи,

Поздихали без води.

* * *

Колосочки я зібрала

На колгоспнім полі.

І за це мені дали

Десять літ неволі.

* * *

В 32-му году

Люди їли лободу.

В 33-му году

Стали мерти на ходу.

* * *

Не журися, Гапко,

Що ми — комуністи:

Мужики робитимуть,

А ми будем їсти!

* * *

Голод, холод в нашій хаті,

Ніщо їсти, ніде спати,

Наш сусід уже здурів

І дітей своїх поїв.

* * *

Наїхало ГПУ, їжте, люди, кропиву.

×