— Пропоную такий собі урок антитабачниківської історії. Ця пісня рекомендована для дитячих садочків Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей. Ну, за винятком хіба що трьох слів, — Орест Лютий, це сценічне ім'я співака й письменника Антіна Мухарського, 44 роки, із гуртом "Сталін&Гітлер капут" виконує композицію за мотивами дитячої пісні "Буратіно". Перероблена назва — "Пішов на ...".
У столичному пабі "Бочка" вони співають "стьобний" репертуар. Кажуть, це протест проти влади й "дебілізації суспільства". Усі столики зайняті, у фан-зоні поставили додаткові стільці. Виступ починається із програми "Лагідна українізація".
— Хочу представити нову пісню про Василя Стуса. Василю, якщо ти нас чуєш, — вона присвячується тобі, — каже соліст.
Музиканти скидають головні убори та вшановують пам'ять поета хвилиною мовчання. Дехто з присутніх встає біля своїх столиків.
— Ну що, хто за лагідну українізацію без ненормативної лексики? — вигукує зі сцени Орест Лютий.
— Сувору! — лунає жіночий крик із залу.
Чути сміх.
— Зі своїм північним братом розмовляю тільки матом. Вибачай, радной народ, зае...ли, х... їм в рот, — відповідає вокаліст. Глядачі гучно аплодують. — Отже, попереду виключно пісні, у яких міститься вмотивована ненормативна лексика.
— В атаку! — заохочує хтось із присутніх.
Пара встає з-за столу і голосно плеще у долоні.
— Вот что делает! Молодец, — захоплено вигукує чоловік у білій вишиванці.
— Дівчата, запам'ятайте слова генія: "Кохайтеся, чорнобриві, та не..." — фразу закінчує публіка. Дівчина у темній футболці з написом чорними літерами вигукує голосніше за всіх. Лунає пісня "А чемний легінь у саду".
Глядачі танцюють повільний танець біля своїх столиків.
Позаду сцени продають книжку Мухарського "Після злучення тварина сумна".
— Це збірка кримінально-містичних повістей. Остання частина називається "Смерть малороса" і присвячена людині, яка дуже нагадує малоросійського автора Олеся Бузину, — пояснює Антін. — Якщо коротко про сюжет — чорти у неприродний спосіб ґвалтують письменника пляшкою безалкогольної "Балтики".
— Я приехала из России, — каже жінка років 25.
— Ты что, призналась? — подруга смикає її за футболку.
— А что? Я даже книгу Мухарского купила. Попрошу, чтобы подписал.
Музиканти виконують останню пісню "Убий москаля у собі".
— На біс! — глядачі не відпускають виконавців.
Орест Лютий з учасниками гурту повертається на сцену:
— Пригадалася мені історія, як артист проспівав концерт і каже: "Може, на біс?". А йому: "Отє...сь". Тому дуже приємно, що ви зрозуміли нас і нашу музику.
Коментарі
5