— Мені було 12 років, коли за селом з-під землі вирвало фонтан води, бив на 20 метрів у висоту. Це восени було, у листопаді 1952 року, — згадує 70-річна Тамара Лебідь із села Новий Милятин Буського району на Львівщині. За півкілометра від села б'є сірководневе джерело. Струмінь сягає заввишки 2 м. Температура води весь рік +19°С.
Біля села шукали нафту, але через свердловину пішла вода.
— Тоді затопило всю сіножать на 6 кілометрів. А навесні приїхав кран, заклали труби, щоб стримати струмінь.
Біля фонтана сильно чути сірководень. На смак вода віддає нафтою. За хімічним складом вона сульфатно-натрієво-магнієво-кальцієва, подібна до російського курорту Хілово. Її рекомендують при захворюваннях опорно-рухового апарату, шкіри, нервової системи та гінекологічних проблемах. Купатися приїжджають з усієї області, набирають у пляшки.
— Я знаю двох людей, що вилікували тут радикуліт. Декому вода вимила каміння з жовчного. Вона прозора, але має осад. Дно та водорості сіро-бурого кольору.
Улітку біля озера стихійний пляж.
— Місце гарне, полянка, посередині озерце, а на іншому боці фонтан, — каже львів'янин 29-річний Тарас Шумко. — Вода чиста, хоч і пахне. В озері є риба.
Еколог Станіслав Гречко розповідає, в Україні є близько півтисячі джерел із мінеральною водою. Більшість — у Карпатах.
— На них збудовані санаторії "Свалява", "Нафтуся". Сірководнева вода не є рідкістю. Якщо температура джерела не перевищує 20 градусів, вода вважається холодною. Її часто використовують для опалення будинків, теплиць. Сірководнева вода агресивна, переїдає труби за 10–15 років. Природі може шкодити у спеку. Сполуки піднімаються з дна водойм, і гине риба.
5 
1
Коментарі