пʼятниця, 23 червня 2017 06:25

"Сестри чотири роки жили на одній вулиці й нічого не знали одна про одну"

"Помогите найти Риту Соловьеву. Мы познакомились в Крыму в июле 2013-го, — написав у травні на інтернет-форумі Андрій Пупишев, 34 роки.

— Она была разведена, а я еще нет. Наш курортный роман длился неделю. Она поехала в Киев, я — в Харьков. Поддерживать связь не хотела. С женой расстались перед Новым 2014 годом. С тех пор разыскиваю Риту. Телефон не отвечает, в соцсетях не зарегестрирована", — пише чоловік. За два тижні він розшукав кохану в столиці. Спершу зареєструвався на сайті з пошуку людей. Знайомі радили йти на передачу "Жди меня". Відмовився, злякався публічності.

— Розшукати когось у Києві — все одно, що голку в копиці сіна. Добре було б, якби відкрили державне бюро з пошуку людей або якусь довідку, — каже Андрій. — Одна дівчина радила шукати в соцмережах. Вона так знайшла свою сестру. Після смерті матері 1998-го їх усиновили дві різні сім'ї. В інтернаті відмовилися давати будь-які контакти прийомних батьків. Аня мала дитяче фото сестри. Пам'ятала, в Тані була родима пляма на правому зап'ясті. Написала про сестру в "Фейсбуку". Повідомлення поширили 504 людини. За описом її упізнав зведений брат. Сестри чотири роки жили на одній вулиці, з'ясувалося.

Але я в "Фейсбуку" своєї Рити не знайшов. Згадав, вона вчилася на бухгалтера. Шукав через базу резюме на сайтах вакансій. За 20 годин знайшов її анкету з фотографією, телефоном і домашньою адресою. Вирішив одразу поїхати до неї. Двері відчинила вагітна Рита. З-за спини визирав чоловік, низенький і лисуватий. За її поглядом зрозумів — між нами нічого не може бути. Назвався продавцем металопластикових вікон. Закрили двері перед носом.

43-річна Людмила Жовнірук із міста Ірпінь на Київщині 10 днів шукала дядька.

— У травні померла мати, — каже Людмила. — Просила перед смертю, щоб на похорон приїхав її двоюрідний брат із Києва Артем Шевченко. Ми з ним бачилися востаннє 1998-го на моєму весіллі. Знайшла його в "Однокласниках". Написала, але він повідомлення не прочитав. За кілька днів ресурс заблокували. Подзвонила на телефонну довідку 109. Але прізвища й імені замало. Просять вказати адресу. Пробувала через спеціальні сайти — лише в Києві 289 Артемів Шевченків. Із них у семи таке ж ім'я й по батькові. У двох навіть дата народження збігається. Матір поховали. Обіцяла їй біля могили, що до 40 днів розшукаю її брата. Адресу дядька знайшла на сайті всіх жителів України. Поїхала, а він житло здає. Квартиранти дали номер мобільного. Запросила його на дев'ятини. Сходили на цвинтар. Шукав нас 10 років, каже. Ми раніше в Борисполі жили, але хату там продали. Сусіди йому не повідомили, куди виїхали.

31-річний Андрій Д'яченко з Житомира шукав у столиці могилу університетського викладача.

— Три роки був у Штатах. Після повернення ді­знався про смерть Івана Васильовича, в якого писав дисертацію. 200 гривень заплатив за інформацію про могилу фірмі, що займається похованнями. За три дні відповіли, на жодному з київських кладовищ її немає. Пропонували звернутися у крематорій. Там відмовили в інформації, бо я не родич небіжчику. За півроку набрав номер доньки покійного. Слухавку взяла онука. Діда кремували, а прах його дружина забрала з собою в Одесу, розповіла. У грудні торік їхню квартиру пограбували. Забрали урну з прахом, сплутали її зі скринькою для коштовностей.

Інформація в базі "Вся Україна" — застаріла

— Знайти когось самостійно — проблематично, — говорить приватний детектив Олександр Данилович, 49 років. — Інформація в базі "Вся Україна" застаріла. Там немає людей, які змінили прізвище, переїхали чи народилися після 1996-го. У багатьох вказана стара реєстрація. Мільйони орендують квартири. На схожих сайтах інформація про осіб зібрана з анкетних даних та акаунтів у соцмережах. Їх швидко прикривають, бо — незаконні. Адресне бюро МВС дає інформацію лише на запит правоохоронних органів. Якщо пошук по соцмережах результату не дав — звертайтеся до детективів.

60 відсотків клієнтів шукають зведених братів і сестер, колишніх коханців, кумів, батьків, дітей, товаришів по службі, однокласників і одногрупників. За три місяці знайшов зведену сестру 27-річній дівчині. Їхні батьки прожили чотири роки та розлучилися. Мати з нею поїхала в Одесу, вітчим зі своєю донькою залишилися в столиці. Він одружився втретє. 2009-го виїхав у Канаду.

Зараз ви читаєте новину «"Сестри чотири роки жили на одній вулиці й нічого не знали одна про одну"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути