пʼятниця, 03 лютого 2012 10:57

"Найстрашніше на морозі — перестати його помічати" - українці гинуть від переохолодження

Автор: фото: Ігор Хомич
  Руслан Босих із Донецька приніс голуба в пункт обігріву у Львові. Із другом Олександром їдуть у монастир у село Сухе Іршавського району на Закарпатті
Руслан Босих із Донецька приніс голуба в пункт обігріву у Львові. Із другом Олександром їдуть у монастир у село Сухе Іршавського району на Закарпатті

101 людина померла в Україні від переохолодження за останні сім днів.

У столичній лікарні №2 у палаті для хворих з обмороженнями — чотири ліжка. Біля стіни лежить киянка 59-річна Валентина Зайченко. Вона обморозила руки і стопи. Кисті забинтовані. Через пов'язки проступає кров. Стопи теж у бинтах. Видно пальці: нігті нафарбовані рожевим перламутровим лаком. Жінка вкутана махровим простирадлом. Поряд стоїть крапельниця.

— Поїхали ми з чоловіком у село Шамраївка Сквирського району на Київщині. І я рішила до тітки в гості піти, — розказує Валентина Зайченко. — Треба було перебігти через город і кладбіще, там менше кілометра. Я вибєжала без хустки, без шапки, накинула куртку. Думаю, скільки там іти? З тіткою поговорили, їй 73 роки, за нею наша родичка дивиться. Попили чаю, да я й назад зібралася. Вийшла, до кінця городу дошла, і в мене голова закрутилася, я впала. У мене таке часто буває, серце хворе. Коли очнулася, руки-ноги замерзли, не могла поворухнути. Піднятися не могла, повзла на локтях і колінах. Кричала. Бачила, що недальоко від тітки відійшла, і в неї вікна в хаті світяться. Стала її гукати. Добре, що почули. Почали мене тягнути. А я задубіла, важка. То принесли санки і на них поклали. Дотягнули додому, стали горілкою відтирати. А врач потом сказав, що то не можна було.

53-річний Анатолій Зайченко сидить на стільці біля ліжка. Поправляє закривавлене простирадло, прикриває ноги дружині:

— Вона в шість вечора від тітки вийшла, а знайшли її в сугробі опівночі. На морозі пролежала 6 годин. Лікарі кажуть, ще легко обійшлася. Лікуватиметься тижні три. Самі страшні операції пройшли. Їй обмерзлу шкіру з рук і ніг обрізали, я навіть не дивився на ті рани, страшно було. Готуємося до ще однієї операції, будуть шкіру пересаджувати.

У сусідній палаті із двома обмороженими пальцями лежить 41-річний Олег Кухаренко. У спортивному костюмі сидить на ліжку. На стільці старенький телевізор. На прохання сусіда, який не може ходити, Олег перемикає канали і налаштовує гучність.

— Я другу помагав кришу рємонтіровать. Надо було другіє пєрчатки одівать, для рибалки, а я забил гдє оні. Надел простиє, чорниє, — говорить Олег. — Замерз, що рукою поворушити не мог. Коли їхав назад, в електричці побачив, що пальці побіліли і не ворушаться. Почав розтирати. Жінка дома натерла мені їх орєховою настойкою, але й те не помогло. Прийшлося йти в больніцу. А тут мені кажуть, що це сірйозно, бо в мене діабет, за мною особий уход нужен. Положили в палату.

Завідувач опікового відділення В'ячеслав Назаренко заходить до палати, просить Олега показати пальці:

— У нас тут найважчі хворі — в кого є ризик втратити кінцівки. Решту забирає лікарня швидкої допомоги. Люди не розуміють, що обмороження можна отримати навіть при +5°С. Якщо ноги промокли і ніяк перевзутися, то за годину-дві гарантовано отримаєте обмороження стоп. Найстрашніше на морозі — перестати його помічати. Таке трапляється з п'яними або із тими, хто непритомніє.

Зараз ви читаєте новину «"Найстрашніше на морозі — перестати його помічати" - українці гинуть від переохолодження». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути