Три роки тому під час відрядження у вінницькому в"язничному готелі помер Сергій Набока — журналіст, поет, дисидент. Йому було 47 років.
18 січня відбувся вечір пам"яті Сергія Набоки. Його мати, 70-річна Катерина Зеленська, розповіла, що син повертається до неї у снах. Минулого літа пані Катерині наснилося, що за спиною в неї стоїть Сергій і просить: "Мамо, встань і запиши те, що я зараз скажу".
— Я встала, — пригадує пані Катерина, — підійшла до столу, де в мене завжди напоготові ручка та блокноти, записала і лягла спати. Вранці почала вагатися — чи наснилося? Беру блокнот, читаю:
Пам"ятай: вже не буде
ніякої туги,
Хоч немає мені на землі
вороття-каяття.
Зрозумій, я народжуюсь вдруге,
Щоб навіки прийти з небуття.
— Я писала вірші до 20 років, але українською ніколи, — сказала мати покійного журналіста.
Ці рядки увійшли у першу книгу Сергія Набоки під назвою "Увага N 0".
Незадовго до помаранчевої революції матері знову наснився син:
— Ніби шукаємо якесь місце. Знаємо де воно є, але не можемо знайти. По дорозі зустрічаємо дочок Сергія — Надію та Марічку, які нам вказали куди йти. Підходимо до церкви, а одна стіна у помаранчевих трояндах. Дивимося, а ті троянди раптом спалахнули вогнем та пішли у небо. Сергій і каже: "Страждання йде у небо".
Пані Катерина розповіла, що вона відмовилася від розслідування причин смерті сина:
— Із серцем у нього погано було. Мабуть, коли знову побачив ту в"язницю, де у 80-х відсидів три роки як політичний в"язень, накотилося... — зітхає. — Для когось може й нічого, а в нього стався серцевий напад.












Коментарі