У п'ятницю, 7 вересня, на Тернопільщину прибув міністр культури Михайло Кулиняк, 43 роки. Він переконував жителів райцентру Бучач і села Рукомиш Бучацького району віддати на виставку до паризького Лувру роботи українського скульптора Георга Пінзеля. Виставка призначена на 21 листопада, та через відмову людей дві роботи можуть на неї не потрапити й міждержавна угода на межі зриву.
Улітку жителі району відмовилися віддати на реставрацію Дияконські ворота із Покровської церкви в Бучачі та скульптуру святого Онуфрія з однойменної церкви в Рукомиші. Боялися, що назад їх не повернуть.
Об 11.00 Михайло Кулиняк заходить до Покровської церкви.
— Не підходьте до воріт близько, не чіпайте руками. А з захрестя вийдіть, тут святе місце, тут бути не можна, — кажуть служителі храму до журналістів, які фотографують.
Міністру пояснюють, що ворота на сигналізації.
— Бачу, вони тут зберігаються належно, — каже міністр.
Цілує ікону на тетраподі. Опісля виходить на сходи.
— Відповідальність за транспортування бере на себе Лувр. Одне слово "лувр" — як охоронна грамота для будь-якого експонату. Вони по всьому світу найкращі виставки організовують. Ми тільки допомагаємо підготувати роботи Пінзеля до транспортування, — каже Михайло Андрійович.
— Нехай французи скажуть. Цій владі і вам, як міністру, ми не віримо. Ви самі знаєте, то самі бандюгани! Ми вас підозрюємо, а не їх, — викрикує хтось із натовпу.
— Я вас дуже прошу, не довіряєте мені, але міжнародному контракту довіряйте, — переконує і далі міністр. Запевняє, що після виставки ворота повернуть до Бучача. Та згоди від людей не отримує. За півгодини вирушає на позачергову сесію районної ради.
— Я зацікавлений, щоб якомога більше людей брали участь у відкритті виставки, — запрошує жителів у Лувр, щоб вони самі переконалися, що з роботами Пінзеля буде все гаразд.
— А за чий рахунок повезуть делегацію? — запитують люди.
— У міністерстві коштів нема. Україна знайшла 150 тисяч євро, щоб ця виставка пройшла. Це не безкоштовна акція. Гроші знайшли не з державного бюджету. Але ми з місцевою владою подумаємо, як спорядити автобус, — запевняє міністр.
Голова райради Олег Михайлів нагадує, що в музеях Тернополя є забрані із Бучача у 1980-х роботи Пінзеля, які не поїдуть на виставку. Це дві антипедії, а ще чаша із нетлінними серцями священиків. Пропонує привезти їх до міста як запоруку:
— Привозите антипедії та чаші — забираєте ворота.
Міністр погоджується.
О 13.00 Кулиняк вирушає до Рукомиша. Після обвалу скелі на місцеву церкву 30 липня, люди заховали скульптуру Онуфрія. Подвір'я прибране від каміння. Де фігура — прихожани не кажуть.
Приїжджає і губернатор краю Валентин Хоптян. Обіцяє виділити 200 тис. грн із резервного фонду обласної держадміністрації та ще 80 тис. із районного на ремонт храму. Усього треба 530 тис. грн. Запевняє, що звернеться до мільярдера Дмитра Фірташа і гроші будуть.
— Люди добрі, ваша думка буде останньою. Але ви видите, ми самі тут ради не дамо, — звертається до громади отець Михайло Суканець, 50 років.
Міністр довго розказує про імідж України, який постраждає, що французам важко буде пояснити, чому скульптуру не привезли.
— Онуфрія нема на що міняти. То Ісуса Христа ся продавало, а ми не Юди, — викрикують прихожани.
— Лишіть нас у спокої. Із чим прийшли, із тим і йдіть. Які повені, смерчі — нас усе обходить стороною, бо Онуфрій захищає. Не віддаємо! — чути з іншого краю юрби.
Люди відмовляються називатися. Кажуть, пишіть "прихожани".
За годину, так і не досягнувши компромісу, Михайло Кулиняк їде. Просить, якщо люди передумають, дати знати священику та владі.
3 
1
Коментарі