Ексклюзиви
Четвер, 31 січня 2008 07:10

Селяни проситимуть політичного притулку в Білорусі

На центральних дверях сільради в селі Копище Олевського району на Житомирщині прибиті навхрест дві дерев"яні дошки. Висять плакати з написами "Геть сільського голову", "Закон один для всіх. Віктор Ющенко". 40 днів селяни пікетують раду. Кажуть, голова Григорій Скрит, 52 років, незаконно користується земельними паями громади. Вимагають, щоб він склав повноваження. Інакше проситимуть політичного притулку в сусідній Білорусі.

— Стояти тут шість тижнів заставила нас жизнь. Мерзнемо, інколи ночуємо, навіть з лікарні приходять чергувати, — обурено розповідає керівник групи Василь Снігур, 65 років. — Спочатку нас було до сотні.

Кілька чоловіків підкидають гілки в багаття біля старого помаранчевого намету. Розповідають, що Скрит раніше очолював радгосп "Перемога", який згодом став колективним сільськогосподарським підприємством. 2001-го на його основі створили приватно-орендне (ПОСП). Голова сільради за останні кілька років привласнив частину майна й розформував по різним фондам.

— І після цього переоформлює це нещасне господарство на дружину Марію, — зі сльозами говорить Василь Снігур. — Так і наживаються за ці роки: засівається наша земля без нашої згоди і без орендної плати. За користування своєю ж технікою вимушені платити гроші: за куб на пилорамі — 50 гривень їм у карман, за центнер на мельниці — 10 гривень. Потім вона звільнила 426 членів ПОСПу і залишає тільки свою сім"ю і 21 жінку-декретницю. Інші досі без роботи.

Торік 300 селян заснували спілку "Довіра" й вирішили забрати своє майно.

— Але там, вибачте, не майно, а металолом, — веде далі селянин. — На тракторі замість чотирьох — два колеса. Але зараз єдина загвоздка, що він — голова сільської ради. Не дасть нам дихати, не дозволить, щоб були конкуренти.

— Так образливо. Я — мать-одіночка, а Скрит вигнала мене з роботи, — розповідає 35-річна Галина Бовкун. — Як так жить, то краще в Білорусі.

— Моя жінка знайшла телефон посольства Білорусі, — 44-річний брат Василь Бовкун показує візитну картку посольства України в Білорусі. — Невже ми не нужні області, Україні? Якщо до нас не прислухається українська влада, то будемо просити політичного притулку в Лукашенка.

Григорій Скрит заперечує чутки про зловживання. Каже, що Василь Снігур вивів на "майдан" родичів:

— Ну не можна так! Я проробив у колгоспі з 1972-го року, починав старшим робочим по хмелю. Вони мене завжди підтримували. Що я їм поганого зробив? Їздив, діставав цукор і борошно в село, коли були нелегкі часи.

За його словами, будинки в Олевську почали зводити син і донька. Вона працює вчителькою.

Найбільше хочуть виїхати журналісти та опозиціонери

Аби отримати статус політичного біженця, потрібно виїхати за кордон і попросити у місцевих органів влади притулку. Його нададуть, якщо є доведені побоювання щодо переслідування за ознакою політичних переконань. Задекларовані політичні переконання мають бути вдоведені до відома влади. Політичне переслідування повинно набути форми санкцій або заходів.
В Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців кажуть, що до категорії потенційних політичних біженців належать журналісти та політична опозиція України. Також люди, які оскаржували рішення правоохоронних органів. Політичний притулок в іншій країні мають екс-майор Державної служби охорони Микола Мельниченко, колишній народний депутат Олександр Ельяшкевич, дружина загиблого журналіста Мирослава Ґонґадзе.
2006 року майже тисяча українців просили політичного притулку в інших державах, 2005-го таких було 2 тис., 2003-го — 4 тис.

Зараз ви читаєте новину «Селяни проситимуть політичного притулку в Білорусі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода