Країни відмовлятимуться від нафти й газу
— Проти жодної країни світу в сукупності таких санкцій не запроваджували. Для самої Росії теж ситуація безпрецедентна, — розповідає економіст Борис КУШНІРУК, 55 років. — Щодо ефекту, то санкції не можуть дати результат завтра. Як і зупинити війну. Наслідки побачимо за кілька місяців.
Чи всі санкції ефективні?
— Головне завдання — щоб Росія не просто програла у війні проти України. А потерпіла стратегічну поразку. Санкційний режим триватиме роками. Якщо брати російські банки, то тепер вони не можуть вести розрахунки у валюті. І кошти їхні за кордоном арештовані. Сьогодні ці фінустанови не закриють. Але в середньостроковому вимірі вони не зможуть продовжувати нормальну роботу.
Інший приклад — із Росії пішли чотири міжнародні аудиторські компанії, так звана велика четвірка. Начебто немає проблеми. Насправді ж, щоб країна змогла провести якісь зовнішні запозичення чи розмістити акції компаній, потрібен аудиторський висновок. Росіяни його не зможуть отримати. Інші аудиторські компанії теж відмовлятимуться працювати з ними.
Санкції торкнулися постачання мікросхем, електронної продукції. Це фактично зупиняє всі можливості, щоб Росія могла виготовляти зброю. Китай їм не постачатиме подібну продукцію. Бо сам багато чого отримує від Сполучених Штатів. Американці ще не завершили санкційний режим. Вони запроваджують обмеження поступово. Ніхто не хоче негайного ефекту. Щоб Росія, збожеволівши, почала запускати ядерні ракети. Хоча я впевнений, що більшість із них зіб'ють американці. Але для них це все рівно неприйнятно. Захід усвідомлює, що з Російською імперією потрібно завершувати. Також піднімати питання, щоб позбавити її ядерної зброї. Ніхто не хоче жити поруч із божевільним, який раптово починає розмахувати ядерною боєголовкою. Тому довго триватимуть санкції. Вони поступово душитимуть країну-агресора.
Найболючіші санкції для Росії — замороження золотовалютних резервів, обмеження для найбільших банків, зупинка постачання електроніки. Також заходи, пов'язані з відмовою від російського вугілля, нафти й газу.
Із Росії пішло чимало іноземних компаній, що працювали там багато років. Закривають магазини, заводи. Дехто лише призупинив роботу на певний час. Як це вплине на російську економіку?
— Ті, хто пішов, найімовірніше не захочуть повертатися на російський ринок. Ти налагоджуєш бізнес, вкладаєш величезні кошти. І в результаті все йде під три чорти. Для бізнесу важлива довгострокова прогнозованість. Люди зрозуміли: навіщо працювати в Росії, якщо ти можеш втратити значні кошти від самого факту, що ти там ведеш бізнес. Багато компаній ідуть із російського ринку, бо не розуміють, що може бути далі. Показова ситуація з літаками. У Росії немає сертифікованих, що можуть літати в Європу й інші країни світу. Більш як половина авіаційного флоту була в лізингу — фактично орендована. Це класична бізнес-схема. Але зараз почали діяти санкції. Власники вимагають повернути літаки. Також відсутнє страхування польотів. Це фактично зупинило перельоти. Російські аеропорти стоять порожні. Наголошую, що санкції тільки починають діяти.
Країні-агресору прогнозують найближчим часом дефолт. Це можливо?
— Питання складне. З одного боку, в Росії не такий великий держборг, щоб вона не змогла його обслуговувати. Але в них тепер немає доступу до доларів, євро. Переважна частина боргу саме у валюті. Російські урядовці заявили, що розплачуватимуться рублями. Їм цього ніхто не дозволить робити. Зараз проблематично обслуговувати не тільки держборг, а й більшість компаній. Мова йде про мільярди доларів. Особливість нинішнього санкційного режиму: він не вбиває за одну хвилину, а знищує безперервно й безповоротно. Він виснажуватиме російську економіку. Зараз це фактично країна-бензоколонка. Експортує на 80–85 відсотків лише сировину. Існує одне принципово важливе підприємство, від якого залежить Захід — це "Норникель". Думаю, проти нього в останню чергу запроваджуватимуть санкції.
Російська газотранспортна система налаштована переважно на Європу. Тому замінити ринок китайським не зможуть. Що б вони не розповідали, погрожували відключити газ. Ну, спробуйте. Ситуація з газовими й нафтовими родовищами така: якщо припинив видобування, то відновити роботи буде неможливо чи дорого. Не можна просто перекрити вентиль і відкрити його, коли захотілося. Це так не працює. Показовий приклад — в Україні тривають бойові дії, але це не впливає на транзит газу нашою територією. Зобов'язання перед Європою росіяни, виконують. До того ж саме українську газотранспортну систему вони завантажують максимально, а не білоруську.
Російська влада заявила, що націоналізуватиме закриті підприємства, щоб люди мали роботу. Це пусті заяви?
— Націоналізувати можна, але що це дасть. Підприємства постачали в Росію комплектуючі для виробництва. Чим їх тепер замінити? До того ж почнуться позови до судів за кордоном проти держави РФ, що конфіскувала чужу власність. Випускати на тих підприємствах вони нічого не зможуть.
Росія залежить від імпортної продукції. Наприклад, у них немає свого насіннєвого фонду, вони купують за кордоном. Цьогоріч матимуть проблему з посівною зернових. Усю електроніку теж імпортну завозять. Тому виробництва зупинятимуться. Зокрема, авто й машинобудівні заводи. Безробіття зростатиме. Найближчі місяці подорожчають продукти, імпортні товари. Частина зникне з полиць. Із кожним місяцем життя погіршуватиметься, резерви зменшуватимуться.
Санкціями можна зупинити війну чи вплинути на Путіна?
— Путін може завершити війну. Але ця людина вже божевільна. Він сидить у бункері, спілкується з обмеженим колом, усю інформацію отримує на паперах. Путін реально цього світу не знає. Він живе в своєму. Зараз перебуває в ситуації, коли не може програти, але й виграти теж. Від безвиході кидатиме все більші ресурси на війну.
Санкції теж самі по собі війну не зупинять. Вони направлені на стратегічну поразку, остаточну руйнацію Російської імперії.
Сполучені Штати Америки відмовилися від імпорту російської нафти. Європа говорить, що не зможе так швидко це зробити. Для Росії санкції щодо енергоносіїв найболючіші?
— Росія займає суттєве місце на цьому ринку. Зокрема, світове видобування нафти становить до 100 мільйонів барелів на добу. У Росії — 11 мільйонів. Більшість нафти вони щодня експортували. Це суттєво для ринку, але не критично. Тут головне питання попиту — чи купуватимуть їхню нафту. Сполучені Штати роблять усе, щоб переконати деякі країни збільшити видобування. До того ж світова економіка менше зараз споживає.
Німеччина — один із найбільших покупців російської нафти. До кінця цього року вони хочуть позбутися цієї залежності. З газом ситуація складніша. Європейці не зможуть повністю від нього відмовитися ще кілька років.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
2 
1
Коментарі