Три тижні триває перемир'я на Донбасі. 16 вересня Верховна Рада прийняла закон про особливий статус — порядок самоврядування в окремих районах Луганської й Донецької областей. Минулої п'ятниці в Мінську представники України, Росії та ОБСЄ (організація з безпеки та співробітництва в Європі. — "ГПУ"), за участі лідерів ДНР та ЛНР, підписали меморандум про відведення війська на 15 км від лінії зіткнення.
Протягом перемир'я бойовики продовжували обстрілювати українську територію, щодня намагаються захопити Донецький аеропорт. У вівторок прем'єр-міністр ДНР Олександр Захарченко сказав, що не допустять проведення виборів до Верховної Ради України на території, яку контролюють. На 2 листопада оголосив вибори парламенту й глави республіки.
— Україна й Росія пішли на перемир'я, бо не мали сил для подальших воєнних дій, — каже політолог Тарас Завгородній, 35 років. — Вони опинилися в клінчі. Москва не подужає захопити більше території без великих втрат. А Україна не готова воювати з регулярною російською армією. Сторони не можуть переломити ситуацію на свою користь. На Кремль тиснуть ще й міжнародні санкції. Тому погодилися на компроміс: Росія — щоб більш-менш зберігати обличчя, Україна — щоб поповнити військо, відремонтувати техніку й дати відпочити людям.
Інтенсивність боїв після оголошення перемир'я зменшилася. Обстріли є, але великих наступальних акцій не бачимо ні з боку Росії, ні з боку України.
Закони про особливий статус не виконуватимуться. Головна суперечка щодо того, хто фінансуватиме опалювальний сезон на Донбасі, платитиме пенсії, зарплати, відновлюватиме інфраструктуру. Україна не може гарантувати безпеку в регіонах, які контролюються російськими військами. Крім того, у нас немає коштів.
Москва теж не вкладатиме гроші в Донбас. Вона з Кримом не може впоратися, а тут — депресивна територія зі зруйнованою економікою й майже трьома мільйонами людей, яких треба годувати.
Якщо ці регіони не фінансуватимуть ні Київ, ні Москва — там буде гуманітарна катастрофа. Без тепла, із дефіцитом продуктів харчування. Росія опинилася у становищі Наполеона, який захопив Москву. Вони сидять на зруйнованих територіях. У людей виникає все більше питань до окупантів. Через місяць на Донбасі може дійти до смертей від голоду.
Лідери самопроголошених республік не визнають компромісів із Києвом. Таку поведінку їм диктують у Кремлі?
— Путін уже не контролює ситуацію в Донецькій та Луганській народних республіках. Там владу захопили бандити, яким політичні розклади по барабану. Кілька груп ополченців ворогують між собою, трапляються зіткнення з російськими регулярними військами.
ДНР і ЛНР можуть оголошувати, що завгодно, але у виборів там не буде практичного значення. Ополченці хочуть мати підтримку серед прихильників. Якщо Росія визнає ці республіки — хай фінансує їх.
До кінця року побачимо, як захитається режим Путіна. Тоді нам потрібно буде проводити воєнну операцію зі звільнення захоплених територій.
На які компроміси може піти Порошенко, аби його партія не програла виборів до Верховної Ради?
— Щоб набрати хоча б 20 відсотків, єдиний вихід для президента — кого-небудь нарешті посадити. Або з тих, хто розстрілював Майдан, або зі старої гвардії. В економіці ситуація погіршуватиметься. Тому потрібно змінювати щось у політиці.
3 
1
Коментарі