Терористи відбирають автомобілі та квартири
— Мои родители живут в Калининском районе Донецка. Не хотят уезжать из города. Россия для них чужая, а в Украине очень мало знакомых. Все наши друзья жили в Донецке, — каже 32-річна Ірина Самохвалова. Близько місяця тому виїхала до російського Ростова із двома синами. Спілкуємося в соцмережі "ВКонтакте".
— До минулого тижня на районі було спокійно. Зараз стріляють. Обстріли починаються ввечері, коли темніє, щоб люди не бачили, звідки стріляють. Батьки не сплять ночами. Збираються із людьми з будинку й моляться. Я шокована була, коли це почула. Бо батько мій — затятий комуніст. Мама теж. Вони ніколи не ходили в церкву, а тепер моляться. Зв'язуємося переважно по інтернету, телефони часто не працюють. У вівторок терористи відібрали в батька машину. В нас була стара "Тойота". Він виїхав нею по крупи в магазин. Коли вернувся, побачив біля машини двох у військовій формі. Один направив автомат. Другий сказав віддати ключі. Зрозуміло, що батько віддав. Каже, спробує повернути авто. Є телефони гарячих ліній "ДНР". Дзвониш і скаржишся. Часто те, що відібрали, повертають. Попереджають, що реагувати треба швидко. Якщо позвониш за два- три дні після кражі — не повернуть. Знайомі кажуть, машини переганяють в Росію і перепродують.
У Донецьку терористи також відбирають квартири. Переважно в Петровському та Калінінському районах.
— Они с тех квартир мебель выносят. Видела, как на военную русскую машину грузили ковры, стиральную машину, плиты. В некоторых квартирах террористы ночуют и водят туда девок. Выбирают по красивых дверях. Бизнесмен жил над нами, там очень дверь красивая, так ее взломали. А соседнюю квартиру инвалидов с деревянной некрашеной дверью не тронули, — розповідає місцева Олена Красавцева.
— Нам сейчас очень не хватает связи с внешним миром. Тут часто рассказывают, что Киев разбомбили, война уже во Львове. Пишу в соцсетях незнакомым людям, спрашиваю, какая ситуация, — говорить Ольга Кльонова. Залишилася в Донецьку доглядати за хворою матір'ю. — Донька в Києві онука народила місяць тому. Я ще його не бачила. В неділю хрестини святкували по інтернету. Повісила оголошення біля водокачки. Прийшли 12 людей до мене святкувати — двоє чоловіків, решта жінки. Декого ніколи раніше не бачила. Зварила макаронів із тушонкою. Люди із собою принесли огірки, помідори, печиво. Пили компот їз минулорічних запасів. Спиртне зараз дістати важко. Дочку і зятя привітали по скайпу.
Перевізники, які вивозять жителів Донецька до Харкова, знизили ціни. Раніше брали 600 грн із людини, тепер везуть за 50–60.
— Кажуть, хтось із Києва втрутився, — пояснює Олена Красавцева. — Найбільше виїхало на минулих вихідних. Навіть ті, хто не планував покидати місто. Черги до маршруток стояли по 200–300 чоловік. Водії не кричали, як зазвичай. Старалися компактно утрамбувати речі. Брали стоячих, висячих і лежачих. Допоки не напхнеться повний автобус.
Не дозволили копати окопи
У макіївському мікрорайоні Зелений місцеві жителі вигнали бойовиків, які почали копати окопи. Люди вийшли з лопатами й закопали яму.
— У нас все спокойно было, пока эти террористы не пришли. Их увидели дети, которые играли на площадке, — розповідає місцева Катерина Мініна. — Приходимо, а вони вже вирили біля тротуару яму метра зо 2 глибиною. Запитали, що вони тут роблять. Ті щось невиразне почали розповідати про захист району. З нами був працівник жеку. Він почав кричати їм: від кого ви нас тут захищати зібралися? Адже район мирний, обстрілів до цього не було. Сепари швидко зібралися й утекли. Навіть автомат один залишили. Тепер він у нашому будинку для охорони.
2 
1
Коментарі