У війні з Московією чергове загострення. Чому саме зараз і чому саме в районі Авдіївки?
Гарячою точкою район "Промзони" у східній частині міста став у березні 2016 року. Доти путінські бойовики вільно пересувалися дорогою між Донецьком і Горлівкою. Перекидали техніку, боєприпаси. Виїхавши на трасу, обстрілювали Авдіївку з розміщених на машинах мінометів. Зрештою, українським військовим це набридло. Вони майстерним кидком взяли під вогневий контроль стратегічну трасу, позбавивши ворога можливості обстрілювати місто малим калібром.
Московіти впали у великодержавний гнів. Ще б пак: українці переграли їх на полі бою. Відтоді цей напрямок не знає спокою. Генерали Кремля неодноразово робили спроби реваншу, не шкодуючи ні своїх солдат, ні гарматного м'яса із місцевих сепаратистів. Але нинішніх масштабів бої у цьому районі не сягали.
Протягом кількох діб ворог вів вогонь із "Градів" і важкої артилерії. Йшов танками. Безрезультатно. Збройні сили України першими ж контратаками 29 січня зміцнили контроль над стратегічною транспортною артерією. І тепер нависли над окупованими Горлівкою й Донецьком.
"Непереможна" армія РФ зазнала чергового удару по репутації. Авдіївка стала для неї символом військових невдач. Цим і пояснюється нинішня кривава жорстокість московітів.
Путін активізувався на Донбасі одразу після телефонної розмови з Білим домом. З'явилися навіть натяки на домовленості з Дональдом Трампом. Мовляв, РФ згортає дії у Сирії, а новий американський лідер заплющує очі на війну в Україні.
Ці припущення спростовує офіційна заява Держдепартаменту США щодо "сплеску насильства на сході України". За тональністю вона не відрізняється від документів часів Обами.
Проте кривава картинка, яку Путін творить під Авдіївкою, значною мірою розрахована саме на заокеанського глядача. Кремлівського коротуна не задовольнила бесіда з Трампом. Він нарощуватиме військові дії в Україні доти, доки на нього не звернуть належну увагу. У Сирії це вдалося — там із ним тепер торгуються. Він прагне повторити успіх.
Путіну набридло чекати. Він вирішив продемонструвати: нелюбі Трампу європейські структури не здатні врегулювати конфлікт у центрі свого континенту. Жоден формат — ні нормандський, ні мінський — не працюють. Треба сідати за стіл і все вирішувати удвох.
Путін прагне контактів із Трампом на постійній основі. Так прагне — аж зі штанів вискакує. 1 лютого, не дочекавшись рішення Білого дому, господар Кремля випхав зі спеціальною заявою свого прес-секретаря. Про те, що загострення бойових дій на Донбасі — "це зайвий привід для поновлення діалогу й співробітництва між Росією й Америкою в інтересах "розв'язання українського вузла".
Але не факт, що в цій ситуації Трамп стане підігрувати Путіну.
3 
1
Коментарі