Цьогоріч в Україні відбулися президентські та позачергові парламентські вибори.
У другому турі президентом обрали 41-річного Володимира Зеленського. За нього проголосували 73,22% виборців.
Після інавгурації Зеленський розпустив Верховну Раду восьмого скликання і оголосив позачергові вибори 21 липня. До парламенту пройшли п'ять партій: "Слуга народу", "Опозиційна платформа — За життя", "Європейська солідарність", "Голос", "Батьківщина".
"Слуга народу" отримала монобільшість із 254 депутатів.
Рада ухвалила закони про імпічмент, скасування депутатської недоторканності, матеріальне заохочення і захист викривачів корупції, реформу прокуратури і судів. Повернули покарання за незаконне збагачення і конфіскацію сумнівних доходів. Національному антикорупційному бюро та Державному бюро розслідувань дозволили прослуховувати нардепів і проводити в них обшуки без згоди парламенту.
29 серпня прем'єр-міністром став 35-річний Олексій Гончарук. В уряді працюють два віце-прем'єри та 16 міністрів.
— Зеленський виявився впертим і рішучим, — каже політолог 61-річний Володимир Фесенко. — Продовжує ліберальні реформи. Кадри — його головна слабкість. Президента оточувала невелика група людей. Команду в парламенті та уряді довелося збирати з нуля.
Зеленський намагається просунутися в досягненні миру на Донбасі. На саміті "нормандської четвірки" (зустріч із лідерами Франції, Росії та Німеччини пройшла 9 грудня у Парижі. — ГПУ) побачив: швидкого миру не буде. Із Путіним домовлятися важко і не факт, що вдасться. Тож політика президента наприкінці наступного року може стати жорсткішою. А на переговорах буде порушене питання миротворців.
Прем'єр-міністру бракує управлінських навичок, щоб модернізувати країну, додає політолог:
— Він та міністри намагаються виконувати настанови Зеленського. Більшість рішень виходять з Офісу президента. Свобода дій залишається в макроекономічній політиці й окремих галузях. Наступного року в уряді можливі зміни міністрів. Можливо, що замінять і Гончарука.
2 
1
Коментарі