37-річна Олена Покропивна з міста Хмільник на Вінниччині постить п'ятий рік.
— У нас у родині завжди хтось постив — бабушка, мама, — розповідає. — Чоловік сильно захворів. Вирішила, що і я поститиму, щоб так підтримати його здоров'я. Проситиму в Бога допомоги. Чоловікові справді стало легше. Не знаю, що там спрацювало, але й далі пощу.
Олена не їсть шоколад, м'ясо, рибу та молочні продукти.
— У перші чотири дні можна тільки воду. Та я лише в перший день нічого не їла, сходила в церкву, — продовжує.
Донька 14-річна Ангеліна і чоловік Олександр, 43 роки, не постять. Для них Олена готує м'ясні котлети, пече пироги.
— Це не складно. Наприклад, щоранку я варю суп. Кидаю картошку, моркву, цибулю, крупу. Собі відсипаю окремо, а рідним кидаю ще фрикадельки чи сардельку. На обід варю пісний борщ чи капусняк, зажарюю олією, а мої потім додають сметану. Роблю бутерброди з батона з домашньою кабачковою ікрою, запікаю яблука. Можу зготувати піцу з грибами. У морозилці маю заморожені. Піджарюю їх із цибулею і викладаю на пісне тісто. Замість сиру — пісний майонез. Можна багато всього смачного наготувати, головне не лінуватися. А в останні роки і в магазинах з'явилося пісне печиво, цукерки і торти.
На сімейний бюджет піст не впливає.
— Свіжих овочів і фруктів не купуємо. У них багато нітратів і зовсім ще нема вітамінів. М'яса беру менше, ніж зазвичай, їм варені овочі та закрутки. Для мене постити не означає ходити голодною. Просто їм іншу їжу. Важко тільки в перший тиждень, потім звикаю. До церкви ходжу на свята чи в неділю. Для мене піст — це духовне очищення організму.
За сім тижнів Олена худне на 5–6 кг.
— За перший рік я схудла з 48-го розміру одягу до 44-го. Тепер так вагу не втрачаю, хоча почуваюся здоровішою.
Коментарі