Учора зранку у Львові помер поет Ігор Римарук. 4 липня лауреатові Шевченківської премії виповнилося 50.
— Про смерть Ігоря Римарука мені повідомив львівський поет Назар Федорак, — каже письменник Андрій Кокотюха, 37 років. — Це найбільш високосний рік, який я знаю. 2008-й увійде в історію як чорний рік для української літератури. За останні два місяці від нас пішли Василь Кожелянко, Юрко Покальчук і молода львівська поетеса Рута Вітер (справжнє прізвище Юлії Пігель. — "ГПУ"). Із Римаруком ми зустрічалися рідко. Він вів затворницький спосіб життя. Чув, що хворів. Причиною смерті начебто став інсульт.
— Мені сказали, що його збила машина, — каже по телефону письменник Юрій Винничук, 56 років. — Знаю, що тиждень тому він лежав у лікарні з набряком мозку. З ним була та сама біда, що й з Кожелянком — мав проблеми з алкоголем. Останні півроку нічого не писав. Весною у Львові презентував останню книгу "Сльоза Богородиці", яку випустив 2007-го. Востаннє з ним бачилися на Форумі видавців.
Перша збірка Римарука "Висока вода" вийшла 1984 року. Він був головним редактором журналу "Сучасність", завідував відділом сучасної української літератури у видавництві "Дніпро", віце-президентом Асоціації українських письменників. Вірші Римарука друкували в англо-, іспано-, польсько-, російсько-, румуно-, шведсько- та німецькомовних антологіях української поезії.
Ховатимуть Ігоря Римарука в неділю, 5 жовтня, на Личаківському кладовищі у Львові.
1 
1
Коментарі