"Отримала російський паспорт, щоб не забрали хату"

 

Жителі Росії під час карантину можуть виїхати з країни й повернутися один раз. Такі ж правила стосуються мешканців Криму.

Виїжджати з окупації до материкової України частіше можуть лише ті, хто має там родичів першої лінії — батьків, чоловіка чи дружину, дітей. До­зволяють виїхати на лікування, однак при поверненні потрібно показати відповідні чеки. Виїжджати по продукти, одяг чи техніку не можна.

— Втекла з Криму 2014-го, щойно його окупували, — розповідає 53-річна Ольга Іванова. Живе і працює в Херсоні. — На півострові залишився будинок, двоє дітей, онуки.

З чоловіком не живе понад 10 років. 2015-го офіційно розлучилися.

— Мала український пас­порт, — продовжує. — Отримала ще російський, щоб хату переоформити. Інакше її могли відібрати (за законами Росії, нерухомістю на території Криму мають право володіти лише її громадяни. — ГПУ).

До дітей їздила по кілька разів на місяць. Дорога займала кілька годин.

— Торік поверталася до Херсона, — розповідає Іванова. — На кордоні співробітники Федеральної служби безпеки попередили, що випускають із півострова востаннє. Заїду в Крим ще раз — залишусь там до закінчення карантину. Бо ж на материку не маю родичів першої лінії. А восени в сина народилася донька. Не могла провідати онуку.

Ольга Іванова вирішила укласти фіктивний шлюб із жителем материкової України. Щоб провідувати дітей і онуків без перешкод.

— Спочатку знайшла контакти шлюбних агентств, — каже. — В одному сказали, що їхні послуги й винагорода чоловікові за три місяці стосунків коштують від 600 доларів — 17 тисяч гривень. Таких грошей не маю.

Жінка почала шукати чоловіка серед знайомих.

— Сміялися, що на старості мені треба жениха, — продовжує Ольга Іванова. — Потім на мою пропозицію "руки і серця" відгукнулися кілька чоловіків до 35 років. Відмовила. Бо російські прикордонники не повірили б, що у нас було реальне весілля за кілька днів до перетину кордону.

Оформити шлюб погодився чоловік із села поблизу Херсона.

— Він теж самотній, вирішив допомогти без грошей, — каже Ольга Іванова. — Але я оплатила всі витрати. А це — квитки йому до Херсона й назад, 2,5 тисячі гривень за послугу "шлюб за добу", ще 5 тисяч за шлюбну угоду в нотаріуса. Так ми перестрахувалися, щоб не виплачувати борги одне одного чи не претендувати на майно.

На новорічні свята Ольга Іванова поїхала до дітей.

— Мене впустили й випустили назад без проблем, — каже. — Але щоразу на поїздку треба витрачати все більше нервів, часу та грошей.

×