— Здесь ещё такая тяжелая музыка никогда не играла. У нас прям окна в офисе трясутся, — підтанцьовує під пісню "Шабля" гурту "Козак сістем" 26-річна Аліна Кузьменко під стінами Апеляційного суду Києва.
12 березня футбольні фанати організували мітинг-концерт на підтримку Дмитра Павліченка, 46 років, та його сина 19-річного Сергія, яких засудили за вбивство столичного судді Сергія Зубкова, 42 роки.
До парку поряд із судом, де відбуватиметься п'яте засідання у справі, люди сходяться близько 10.00. На літній концертний майданчик ресторану "Солом'янська броварня" встановлюють вісім колонок, позаду в ряд вмикають шість бензинових генераторів.
На дитячому майданчику розтягують банер "Свободу Павліченкам. Черкащина". Кілька десятків міліціонерів стоять по периметру в парку.
— Через мітинг пожертвував парами. Навіщо вони, якщо мене завтра можуть арештувати, і ні математика, ні філософія не поможуть, — запалює червоний фаєр 24-річний Андрій з Київського політехнічного інституту. Прізвище не називає. Обличчя затягує шарфом футбольного клубу "Динамо". — У нас привикли до безпрєдєлу, і ніхто не спішить з ним боротися. Якщо вдасться витягнути Павліченків, то вони стануть таким собі вогником надії.
По черзі виступають репери Громов і Ярмак, гурти "Тартак", "Кому Вниз", "Тіні Сонця". Співають по п'ять пісень.
Засідання починається із запізненням на півгодини. Із вікон залу видно десяток автобусів із "Беркутом" у дворі суду.
Головуючий суддя В'ячеслав Дзюбін протягом 17 хв. читає результати експертизи почерку на аркуші, де була записана адреса судді Зубкова. Листок формату А4 з написом у верхній частині "Голосіївська 13, під'їзд 5" знайшли серед банок із приправами на кухні квартири Павліченків. Експертизу проводив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. У залі тиша, присутні напружено дослухаються.
— Досліджені рукописні записи виконані Павліченком Сергієм Дмитровичем, — закінчує Дзюбін і кидає погляд на засудженого.
Той червоніє, кілька разів заперечно хитає головою. Суддя оголошує 5-хвилинну перерву.
— Я не знаю, с чего они взяли, что это мой почерк. Я такого не писал. Возможно, мог это сделать во время допросов в УБОП, где меня заставили много писать, — розгублено пояснює Павліченко-молодший.
Листок з адресою спершу навіть не мав порядкового номеру у справі, каже адвокат Тетяна Шевченко, 51 рік.
— Павліченка затримали співробітники УБОЗу. Що вони з ним робили, нам невідомо. Але на нього чинився тиск, — поправляє зачіску. — Я не виключаю, що під диктовку він міг написати все що завгодно.
У першому ряду тихо переговорюється друг родини 60-річний Володимир Широченков із літньою жінкою у червоному береті.
— Это то, о чем я вам говорил. Они решили подставить Сергея. Нашли слабое место, — бурмоче чоловік, щось записує кульковою ручкою у блокнот.
Колегія суддів повертається за 10 хв. Оголошує, що на наступному засіданні допитають заступника начальника УБОЗу Києва Віктора Ремського і слідчого Геннадія Рибку, що вів справу. До суду викличуть і головного свідка — ліфтера Олексія Наумця. Розгляд переносять на 21 березня. Засідання закінчується о 12.00.
У парку гурт "Козак Сістем" зриває овації піснею "Партія снайперів". Перед сценою активно підспівують, стрибають.
— Ми одні з тих, хто розуміє: цій країні пора усвідомити, що твоя хата — не скраю. Сьогодні Павліченки, а завтра — прийдуть за тобою. В Україні не існує справедливого судочинства. Павліченки не єдині, хто несправедливо осуджений — таких тисячі, — каже після виступу соліст гурту 42-річний Іван Леньо.
Концерт триває 5 год.
3 
1
Коментарі
1