Анатолій та Вікторія Плотніки живуть у двокімнатці на восьмому поверсі 9-поверхівки у місті Умань Черкаської області.
— У нас було загальне будинкове опалення, — говорить 33-річна Вікторія Плотнік. — Та якщо на першому поверсі на батареях руку не можна втримати, доки дійде до нас, ледь живі. Просили жек перерахувати нам оплату, бо реально нема за що платити. Вони шукали різні причини, щоб не давати нам акта про холодну квартиру. Прийшли, запалили свічку. Сказали, полум'я коливається, тобто є протяги. Ми, мовляв, самі винні.
Торік улітку родина встановила у помешканні автономне опалення. Вирішили утеплити квартиру.
— Найперше — зовнішню стіну, — пояснює Анатолій Плотнік. — Вона у нас одна. Використали листовий стіродур. Усе обійшлося десь у 6 тисяч гривень.
Усередині житла використав пінопласт. Відремонтував вікна — скло обробив герметиком, у рами поставив ущільнювач.
— Для надійності на вікна взимку ставили теплозберігаючу плівку, — розповідає. — Продавці нас запевнили, що вона підвищує температуру на 5 градусів. Монтажною піною задув щілини у дверній коробці. Двері обшив кожвінілом. За батареєю поставили тепловідбивний екран.
Балкон у родини був утеплений.
— У найбільші морози температура у квартирі була стабільно 22 градуси, — продовжує Вікторія. — По лічильнику щомісяця платили 50–60 гривень. А якби не утеплили, тратили б десь по 200.
Плотніки радять утеплювати житло ретельно, не пропускати жодної шпарини.
Єдиний недолік — у кімнатах нема вентиляційних отворів. Тому виникає надмірна вологість. У квартирі з'явився грибок.












Коментарі