210 писанок та керамічну таріль передали з Німеччини Національному музею декоративно-прикладного мистецтва 11 квітня. Культурні цінності вивезли з України під час Другої світової війни.
Писанки й таріль зберігалися у приватному музеї міста Хьохштедт-на-Дунаї.
— Походження визначали за інвентарними номерами. Чотиризначні числа були нанесені чорною тушшю. Писанки з такими номерами до війни зберігалися тільки в нашому музеї, — розповідає науковий співробітник Тетяна Нечипоренко.
Згадує, що директору німецького музею було важко розлучатися з цими експонатами.
— Він мені сказав: "У нас таких писанок ніколи не робили, а у вас їх повно". Але всі віддав. Транспортували їх літаком. Перевозили у картонних коробках. Кожну писанку обмотували папером.
На церемонію передачі експонатів до музею приїхав посол Німеччини Ганс-Юрген Гаймзьот:
— Скоро ми святкуватимемо Великдень, — каже німецькою. — Для нас велика радість повернути колекцію писанок перед таким великим святом. Розуміємо, що вони стають повноцінними, коли повертаються на територію, де створювалися.
Писанки стоять на трьох столах на пластмасових підставках. У кількох місцях надбиті, видно, що всередині заповнені гіпсом.
— Зроблені з курячих яєць, — пояснює Тетяна Нечипоренко. — Видуті й заповнені гіпсом. Такі писанки називають законсервованими. Колекцію збирав директор нашого музею Микола Біляшівський. Їздив по селах, писанки купував або приймав у подарунок. Для розпису використовували природні барвники — лушпиння цибулі, бузини, бруньки берези. Такі писанки добре зберігають свій колір. Розписували їх у традиційній техніці за допомогою воску.
Під час Другої світової війни з України вивезли понад 300 тис. музейних експонатів, близько 51 млн книжок, 46 млн архівних справ, зі слів Ольги Новодерешкіної із Музею декоративно-прикладного мистецтва. У 1948–1949 роках німці почали їх повертати.
2 
1
Коментарі
3