11-й день триває голодування біля столичного Українського дому. Від їжі відмовилися 12 людей. Вони вимагають скасувати мовний закон Колесніченка — Ківалова.
У вівторок уранці на сходах близько трьох десятків протестувальників. Ліворуч, біля кухні, жінки дають двом чоловікам булочки з родзинками. Олександр Власюк, відомий як Сашко Лірник, читає п'ятьом студентам свій новий сценарій. Вони п'ють із разових стаканів яблучний сік. По центру активісти обладнали бібліотеку — стелажі з книжками та журналами. Там лежить збірка оповідань Юрія Винничука "Груші в тісті", книжка Володимира Самійленка "На печі". Поряд роздрукований на принтері напис: "Бібліотека працює до останньої книжки. Безкоштовно".
Голову "карематного містечка" голодувальника з Івано-Франківська 31-річного Петра Шкутяка у понеділок забрала "швидка". Він голодував 10 днів. Передав свої повноваження Оксані Неживенко.
Через акцію під Українським домом здійнялася хвиля протестів за кордоном, розповідає голодувальник Олег Веремієнко:
— Українська діаспора в Америці стала на диби. У Чикаго була величезна демонстрація під українським посольством із закликами до Януковича не чіпати мову. Студенти українського походження Кембриджського університету зробили фільм на захист мови і виставили на "Ютуб". Протести пройшли у столицях Чехії, Франції, Аргентини та Бразилії. До нас телефонують і пишуть з-за кордону — готові надати фінансову допомогу. Ми попросили каремати, парасолі, дощовики. Сьогодні прийшли п'ятеро здоровенних чоловіків із громадської організації афганців "Ніхто, крім нас". Сказали: "Якщо хтось чіпатиме — телефонуйте".
Із правого боку містечка розташований медпункт. На столі під пляжною парасолею стоять дві півторалітрові пляшки води та електронний тонометр. За столом сидить 73-річний Віталій Надточій із Київщини, психотерапевт за фахом. Він найстарший учасник акції, без їжі шість днів. Разом із фельдшером та медсестрою оглядає голодувальників, міряє тиск, пульс.
— Під час голодування притуплюється пам'ять. Критичний період наcтає на сьомий-десятий день, — каже Віталій Надточій. — При голодуванні треба ставити клізми, приймати ванни температурою 38 градусів. У нас немає таких умов. Навіть туалетів позбавили — це прирівнюється до тортур. А ліків достатньо, он ціла сумка, — показує на білу торбу.
Медпункт приймає рішення викликати "швидку", коли голодувальник непритомніє чи має слабкий пульс і низький тиск, при загальній інтоксикації.
— Голодувальник непритомніє, якщо не дотримувався правил. Не приймав гідрокарбонатної лужної води — нею нейтралізують кислотність. Погіршує стан і затяжна спека. Але сьогодні похолодало. Вночі було дуже холодно, я спав усього 2 години, — продовжує Віталій Надточій.
Гукає 26-річного Ігоря, міряє тиск: 100 на 70, це нижня межа норми.
— Спершу я просто протестував. А коли двох чоловіків забрала "швидка", зрозумів, що мушу теж голодувати. Триматимусь, скільки зможу, — пояснює Ігор. — Батько тут підтримує мене, сам не голодує. Мама в Італії на заробітках, їй сьогодні 53 роки. Мені складно, але я борець, — Ігор насуває картуз на очі.
Він родом із міста Заліщики на Тернопільщині. Взяв відпустку на роботі, до Українського дому приїхали з батьком 8 липня. Без їжі другий день, якщо витримає три — його приймуть офіційно до списку голодувальників.
Від початку акції протесту до лікарні потрапили п'ятеро голодувальників: Анна Ющенко, Катерина Аврамчук, Ольга Довганюк, Сергій Свідзінський та Петро Шкутяк. Орест Винницький із Тернопільщини змушений був відмовитися від акції й поїхав додому через хворобу дружини.
61-річному Павлові Камишанову з міста Добропілля Донецької області заборонили голодувати. Він має другу групу інвалідності. Брав участь у пікетах чорнобильців під Верховною Радою. На його очах у наметі в Донецьку загинув шахтар-пенсіонер Геннадій Конопльов.
— Протестую тут за весь Донбас. У нас у городі, як кучкуються люди, то забувають прізвище Янукович. Кажуть на нього — Бандюкович. Ті люди, які піддержують Януковича, — дуже заможні.
3 
1
Коментарі
16