Пам'ятник Кобзареві встановили у Вінниці 15 лютого під час Народного віче на центральній площі міста — Театральній. Неофіційно перейменували її на пл. Шевченка. Міська рада рішенням від 2013 року заборонила розташовувати там монумент. Бо надала місце на іншій площі — Музейній.
Суперечки щодо цього тривали з 2004-го. На Музейній планують поставити пам'ятник до 200-річчя поета. "Свободівці" не погоджуються з таким наміром. Судяться з міськрадою.
— Музейна площа віддалена від центру. Вибрали Театральну, бо тут люди збираються, аби висловити свої думки, — розказує депутат міської ради від "Свободи" 33-річний Володимир Базелюк.
Близько 13.00 у неділю на Театральну в'їжджає "Газель" із відкритими бортами. До машини йдуть нардепи Володимир Яворівський, Олександр Бригинець і Андрій Мохник. Десяток чоловіків знімають 400-кілограмовий пам'ятник. Погруддя зроблене з металу, постамент — з акрилу.
— Я з 2010-го, відколи депутатом став, бився за це місце для Шевченка. Влада дорікала, що ми тільки балакаємо. Ми зробили. Це тимчасовий монумент, не дуже якісні матеріали використали. Заплатили за нього 30 тисяч гривень. Гроші збирали активісти Майдану, — розповідає Базелюк. — Із часом поставимо дорожчий пам'ятник, гранітний.
Ініціатори встановлення попросили міліцію охороняти скульптуру. Наглядають за нею й активісти Майдану.
— Відколи тут Кобзар, міліціонерів побільшало в рази. І наші хлопці дивляться, — говорить голова громадського об'єднання "Самопоміч" Вадим Шкільняк, 31 рік. — Проте я думаю, недоречно зараз Шевченком займатися. Є важливіші питання — наші вимоги, дотримання законів і таке інше. Але в політиків зараз піар-компанія. Вони працюють на вибори.
Міські чиновники називають установлення пам'ятника самоуправством. Але не зноситимуть його. Жителі ставляться по-різному.
— Мене дратує, що із Шевченка зробили ідола і носяться з ним, як із божеством, — розповідає 45-річна Олена Бохенко. — Набридли постійні сварки на порожньому місці між провладними партіями й опозиційними.
— Хай буде два, три Шевченка. Це ж добре, що у Вінниці багато пам'ятників. Я й не проти, щоби посеред міста Ленін стояв, — говорить Віктор Дубок, 36 років.
— Логічно, що Шевченко має бути на Театральній, а не в тому закутку на Музейній площі, ще й сидячий, — каже Віталій Ганзюк із Вінницького педагогічного університету. — Щоб об його носа молоді люди терлися та загадували бажання, як це буває зазвичай. У тому закапелку достойний сидіти тільки Ленін.
Коментарі