У Покровській церкві в Полтаві на склі образа святого Агапіта з'явився відбиток. Зображення побачили випадково, коли почали реставрувати ікону.
— Зняв ікону з кіота і забрав її додому, щоб позолотити на ній німб. Скло лишилося в храмі, — розповідає настоятель церкви отець Микола. — Наступного ранку жінки помітили на склі малюнок, мов негатив на плівці. То не відбиток фарби, а справжнє диво. Проявився тільки образ святого, а пейзажу за ним не видно. Кіот зі склом повісили поряд з іконою. Молимося до нього. Людей тепер ходить значно більше.
Ікону святого Агапіта чотири роки тому написав полтавський художник Петро Гуменюк.
— Скло нещільно прилягало до ікони, фарби відбитися не могли, — каже 74-річний Петро Микитович. — Малюнок проявився зсередини і мов із води випливає на поверхню. Лінії не чіткі. Колір відбитку теж незвичний — і не коричневий, і не сірий. Із моїми роботами таке трапляється не вперше. Кажуть, у мене дар особливий. У те не вірю. Просто працюю з душею.
Агапіт жив у ХІ ст., був монахом, цілителем. Лікував князя Володимира Мономаха. Тепер біля його ікони моляться за здоров'я.
— Коли до ікони звертаються багато людей, плачуть, радіють біля неї, своїми думками поступово діють на енергетику повітря, що між полотном і склом. Так з'являються відбитки, — пояснює біоенергетик Юрій Ларіонов. — Енергетика таких малюнків слабша, ніж ікон. Проявляються не тільки ікони. У Луврі перед "Джокондою" непритомніють. Її енергетика набагато сильніша, ніж багатьох ікон.
Коментарі