— Грибов в этом году море. Каких хочешь. Я не продаю, насобирал и просто приехал постоять, — показує повні кошик та відро маслюків киянин Володимир Краснопольский, 47 років. Стоїть біля чорного "рено" на столичній пл. Шевченка. — Рівно годину витратив на відро. Попробуйте, яке важке.
— Кілограмів 6 є, — піднімаю за ручку.
— Ні. Все-таки треба зважити, — дістає з машини кантер. Чіпляє за ручку. Вага — 7,5 кг.
Цього року грибів уродило багато, кажуть торговці.
— Таке буває тільки у високосні роки. Погода тепла, дощі йдуть. Лисички по другому колу пішли. Того року опеньок було мало, то продавала по 25 гривень за кіло. А зараз усе залежить від того, скільки людей стали тут торгувати. От нас двоє, то прошу 25. А на вихідних і по 15 гривень віддавала. Збираю у Пущі-Водиці, це Київ, — каже 57-річна Наталія Качан. Торгує опеньками. Вони по кілограму викладені у кошиках та на асфальті за 20 м від автостанції. — Ніхто із грибників ніколи не скаже, де збирає. У кожного є свої місця і свої гриби. Один буде йти — не побачить, а другий знайде.
— Це точно. Навколо нашого села молодий сосновий ліс. Там ростуть маслюки. А дядька один ходить кудись і завжди повертається з білими. Нікому не каже, де вони, — долучається до розмови 51-річна Ніна Антонова. Цього року вперше продає гриби, як вийшла на пенсію. Біля неї три чорні пластмасові ящики з маслюками. В одному — гриби дуже маленькі.
— Їх беруть на консервацію, бо у банках дуже гарно виглядають. Сьогодні чоловік узяв 5 кіло. А якщо такі підсмажити на сковорідці, то на вилку не зможете надіти. Будуть крихітні.
На дорозі паркується джип "Фольксваґен Туареґ". З водійського місця виходить брюнетка років 40.
— Девочки, как эти называются?
— Опята, — каже Наталія Качан.
— А у вас?
— Маслята, — відповідає Ніна Антонова.
— Их чистить полностью надо, да? — жінка бере кіло маслюків за 25 грн.
Ніна Віталіївна розповідає, що будь-який гриб зберігати можна не більш як дві доби.
— Найкраще зразу почистити від моху, гілочок, зняти шкірку із шляпок і відварити. Дуже ретельно перебираю гриби перед тим, як везти на продаж. Якщо хоч в одному буде черв'як, то він за день розплодиться й усі гриби попортить. У мене таке було, — говорить. — Не завжди вдається все продати. То великий — його ніхто не бере, то пом'явся, доки доїхала. Завжди додому кілограма 2 привожу. Зараз кожного дня їмо. Мені найбільше подобаються у томатному соусі. П'ять великих цибулин обсмажити, гриби відварити, зробити розсіл з оцтом, спеціями та томатною пастою і півгодини відварювати в ньому гриби й цибулю. Така смакота, що ви по-іншому їх ніколи їсти не захочете. І в банки так само закручувати.
2 
1
Коментарі