Жителі мікрорайону Раківка в Кременчуці на Полтавщині скаржаться екологам на неприємний запах, наче від горілого.
Його розносить вітер від сталеливарного заводу. Чути більш аніж на кілометр од підприємства.
— Якщо заводське обладнання запускають на повну, то над підприємством з"являються ще й червонуваті димові хмари. Їх видно неозброєним оком. Завод постійно перевищує норми викидів у атмосферу. Ми з минулого року не можемо потрапити на його територію, аби приладами заміряти викиди. Приїжджали фахівці з Харкова, але навіть із ними ми так і не потрапили всередину. Документально ж експертна рада підтвердила: підприємство випускає в атмосферу набагато більше викидів, аніж мало б, — каже Геннадій Демьохін, 49 років, завідувач відділу екологічної безпеки кременчуцького міськвиконкому. — Керівництво заводу обіцяє зменшити викиди, але не виконує цього. Заводська та обласна екологічні інспекції стверджують, що показники в нормі і жодних перевищень не фіксують, додає Демьохін.
— Завод виділяє в повітря оксид вуглецю і діоксид азоту, — каже еколог.
— При вдиханні першого — у крові людини зменшується кількість гемоглобіну, який переносить кисень. При тривалому вдиханні паморочиться голова, з"являється нудота. Діоксид азоту отруйний. У школі досліди з ним слід робити лише під витяжкою. Піднімаючись угору, діоксид сполучається з краплинами води. Тоді можуть випасти кислотні дощі, — розказує Віра Солошенко, 50 років, учитель хімії із села Бабичі в Глобинському районі.
Викиди в атмосферу — наслідок роботи заводу. Цього літа їх дещо менше, бо підприємство не працює на повну потужність.
Кременчуцький сталеливарний завод спеціалізується на випуску сталевого лиття для вантажних вагонів і великовантажних автомобілів, а також сталевого та чавунного литва на замовлення.
5 
1
Коментарі