У неділю в селі Мельники Чигиринського району Черкаської області вшановували пам"ять головного отамана Холодноярської республіки Василя Чучупаки. Він загинув 25-річним у бою з більшовиками 12 квітня 1920 року.
Вулиці села заставлені автівками. Люди ходять у військових одностроях і вишиванках. Місцеві в цей час садять картоплю.
У центрі біля школи стоїть пам"ятник героям, встановлений 2004-го. Поруч козацький тулумбас (український ударний інструмент. — "ГПУ"). Його привезли українці з польського міста Перемишля. Вони називають себе "чорними козаками", мають прапор "Україна або смерть". Схожий був у холодноярців.
— В уставі козаків-холодноярців був пункт: козаком не може стати судимий, — вигукує 58-річний Василь Шкляр, письменник, автор романа про холодноярців"Чорного Ворона". — А ми президентом судимого обрали.
На завершення мітингу приїздить письменник Іван Драч. Ведучий говорить, він, як завжди, спізнився на годину. Усі йдуть після мітингу на цвинтар — до могили вояків Української Народної Республіки і місця загибелі Василя Чучупаки. Потім їдуть до ставка. Варять кашу, п"ють горілку. Одночасно із застіллям освячують довгі ножі з широкими лезами.
— Кожна річ, що використовується для богоугодного діла, може бути освячена, — пояснює владика Української автокефальної православної церкви Іларіон. — Якщо це зброя для захисту Вітчизни, то її можна освятити.
До війни Чучупак вчителював
Василь Чучупак (1894–1920) — військовий і громадський діяч часів Української Народної Республіки. Головний отаман Холодного Яру. 10 квітня 1919-го підняв повстання "проти комуни та Совєтської влади, за самостійність". На території Черкащини, що найдовше протрималася вільною від окупації більшовиків, користувався авторитетом. Аби вбити отамана, чекісти розробили спецоперацію.
2 
1
Коментарі