Три колони встановили на свої місця у середньовічному храмі "Базиліка у базиліці", розташованому на території Національного археологічного заповідника "Херсонес Таврійський" у Севастополі. Власними силами це зробили три реставратори, які працюють у заповіднику.

— Вони безцінні, — зітхає доктор історичних наук Віталій Зубар, 57 років. — Руйнування колон лежить на совісті дирекції. Держава ж виділяє гроші на Херсонес. І насамперед вони повинні використовуватися на охорону.

Вандали перекинули чотири колони вночі з 9 на 10 травня. Прийшли туди, очевидно, після салюту, припускають правоохоронці. На місці вони знайшли з десяток пляшок від горілки та пива. На перекинутих пам"ятках маркерами понамальовували хрести.

Міліція каже, що підозрювані є. Їхніх імен не називають. Поки що нікого не затримали.

Тієї ночі територію заповідника, близько 44 га, патрулювали двоє охоронців. Усього їх у штаті десять. Працюють позмінно, по парі щодня. Директор Херсонеса говорить, що більше охоронців найняти не в змозі, бо нема чим платити.

Щороку на туристах заповідник заробляє 2 млн грн. Оглянути пам"ятку приїздить 200–300 тис. відвідувачів. За вхідні квитки платять по 10 грн. Ще 5 млн грн надходить із державного бюджету.

За розрахунками дирекції заповідника, лише на укріплення берегів потрібно 200 млн грн, бо море може зруйнувати пам"ятку.

— Вже рік у Кабінеті Міністрів лежить концепція розвитку "Херсонеса Таврійського" на 2006–2015 роки, — розповідає директор музею 68-річний Леонід Марченко. — Вона передбачає виділення 250 мільйонів гривень. Тобто щороку ми повинні отримувати по 25–27  мільйонів.

Документ іще не затвердили. У Міністерстві економіки говорять, що виділяти такі гроші недоцільно. Мовляв, є ще багато недоглянутих безцінних історичних пам"яток.

Вандалізм у заповіднику трапляється не вперше. Однак колони з часу заснування заповідника, 1892 року, ніхто не руйнував. Водночас працівники скаржаться на "чорних археологів". Їх розкопки зустрічаються все частіше.

Торік на території Херсонеса знайшли склепи ІІІ–ІV ст. Однак через відсутність коштів для організації охорони й зберігання їх закопали "до кращих часів".

Перший храм на місці нинішньої "Базиліки у базиліці" побудували у VI столітті. До X ст. від нього залишилися руїни. Пізніше базиліку знову звели. До наших днів збереглася мозаїчна підлога із зображеннями птахів, квіткових гірлянд, винограду та кавунів.

988-го в "Базиліці" приймав хрещення князь Володимир.

У 1996 році рішенням ЮНЕСКО музей занесли до сотні найвидатніших пам"ятників світової культури.

Всього у фондах Національного заповідника "Херсонес Таврійський" зберігається близько 200 тис. знахідок. Проте виставкових приміщень не вистачає. Тому відвідувачам показують лише 10 відсотків із них.

Херсонес прибрали з одногривневої купюри

Руїни Херсонеса вважають однією з візиток України. Їх зображали зі зворотного боку одногривневої купюри. На лицевій стороні був Володимир Великий. Дизайн банкноти змінювали тричі. Останнього разу в 2005-му. Тоді Херсонес вирішили прибрати з купюри. На його місці зараз Град Володимира у Києві.

×