"Ми не хочемо нікому коритися — але часто не хочемо нікого слухати"

Незалежній Україні 29 років. А насправді, значно більше.

Країна не постала нізвідки. Ми пам'ятаємо боротьбу українських повстанців, дисидентів і політв'язнів часів СРСР. Про прагнення свободи та спроби відновлення незалежності. Про "криваві землі", на які нашу країну перетворили режими нацистського та комуністичного тоталітаризму. Пам'ятаємо про незалежність 1917–1921 років, без якої не було б теперішньої України. І про зусилля кирило-мефодіївців у середині ХІХ століття, про повстання Мазепи, державність Війська Запорозького XVII–XVIII століть. Про Велике Князівство Литовське, про Київську Русь.

У нашій історії головною цінністю була свобода. Прагнення свободи від примусу, від насильства, від образи гідності. Свободи від царя, фюрера, вождя чи генсека. Україна дихає свободою. Це її кисень.

Але кожна цінність має свою тінь. Тінь нашої свободи — наш анархізм. Ми не хочемо нікому коритися, але часто не хочемо нікого слухати. Не хочемо наказів, але часто не хочемо порад. Не хочемо муштри, але часто не хочемо об'єднання та командної дії.

Свобода без відповідальності — це анархія. Відповідальність без свободи — це рабство.

У суспільстві посилюються анархічні тенденції. Спільноти розколюються і дрібнішають. Ненависть до тих, хто вчора стояв із тобою по один бік барикади, стає занадто поширеною емоцією. У нас багато лідерів, але мало командних гравців. Багато отаманів, але мало тих, хто має відчуття спільноти. Ми не добираємо слів, і вживаємо слово "ворог" там, де можна було б обмежитися "опонентом".

Наш ворог — у Кремлі. Він діє ззовні і через відверто проросійські сили всередині України. Але не варто шукати його серед своїх посестер і побратимів, чи навіть серед опонентів. Нашим чварам ми можемо протиставити тільки спільну відповідальність: за своє життя, за майбутнє дітей та онуків, за народ і за свою країну.

Незалежній Україні 29 років. А насправді, значно більше. Ця історія може навчити нас не повторювати помилок. Українці вміють бути не тільки анархічними, а й солідарними. Наші Майдани нас цього навчили.

Ініціативна група "Першого грудня":

Олександра Гнатюк, Володимир Єрмоленко, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків

×