Грант на 10 млн грн від фонду Ріната Ахметова виграв Львівський природознавчий музей. Заклад не працює з 1985 року. Відтоді на його ремонт витратили майже стільки ж грошей, як отримали тепер.
— Природознавчий музей — один із найстаріших у Європі, — розповідає директор Юрій Чорнобай, 66 років. — Його засновував 1870 року граф Володимир Дідушицький — відомий львівський зоолог. Більшість своїх грошей витрачав на музей. За його задумом, тут має зберігатися фауна Галичини.
Юрій Миколайович відчиняє парадні дерев'яні двері триповерхового будинку. Сходами піднімаємося у виставкові зали першого поверху. На паркеті постелені ганчірки й газети, робітники фарбують стіни. Навпроти входу — дерев'яний ліфт без дверей. Його замовив граф Дідушицький, який пересувався в інвалідному візку.
— У нас півмільйона експонатів. Одночасно можна виставити 1 відсоток. Експозицію можемо змінювати хоч щомісяця, — директор піднімається сходами. — Є фонд рідкісних ґрунтів і мінералів. На Чортових скелях поблизу Львова науковці знайшли зуби доісторичної акули. У її пащу вліз би легковик. На цьому місці колись було море, водилися 30-метрові хижаки.
Найцінніші експонати — майже повністю збережена туша мамонта із деякими нутрощами та передня частина волохатого носорога. Їх змонтують у повен зріст і виставлять в окремих залах.
— Знайшли понад 100 років тому у селі Старуня на теперішній Івано-Франківщині, — продовжує директор. — Вони лежали на глибині 12 метрів. Збереглися завдяки тому, що були просякнуті нафтою, сумішшю солі й ропи. Хочемо зробити 3Д-макети цих доісторичних тварин, поставити медіа-проектори, будуть інтерактивні розповіді про походження.
На другому поверсі — 10 виставкових залів. У першому попід стінами стоять 3-метрові старовинні скляні стелажі з опудалами дрібних тварин і птахів. Експонати вкриті пилом. Посередині другого залу складені старі двері, віконні рами. Зверху — десятки оленячих рогів. В інших залах — сміття, стелажі з опудалами. Після ремонту тут встановлять відеоспостереження, сигналізацію та клімат-контроль.
У третьому залі — опудало зубра з Біловезької Пущі.
— Полювати на зубрів мав право лише цісар Австро-Угорщини, — говорить Юрій Миколайович. — Дідушицький попросив уполювати одну тварину для музею. Той взамін захотів один із його маєтків. Граф погодився.
До закриття музей щороку відвідували понад 50 тис. людей. Коли він був зачинений для відвідувачів, то працював як наукова інституція.
Перші тимчасові виставки відкриють наприкінці листопада. Повністю оновлений музей запрацює не раніше 2014 року. Обіцяють, що квитки коштуватимуть до 10 грн.
За грант фонду Ахметова змагалися 25 українських музеїв. Проект називається "Динамічний музей". Міжнародне експертне журі одностайно проголосувало за Львівський природознавчий музей.
— Проект ми написали за три місяці, — каже старший науковий співробітник музею Наталія Дзюбенко, 37 років. — За орієнтир взяли Британський королівський природознавчий музей. Розписали кошторис на 9 мільйонів 270 тисяч гривень. Хочемо трансформувати заклад у соціальний центр. Кошти вкладемо в нову експозицію із сучасними технологіями. Це вже не буде "музей чучел", а динамічний, інтерактивний. Відмовимося від квиткових кас і бабусь-наглядачок. Буде сучасна рецепція з буклетами й комп'ютерами, у залі працюватимуть стюарди.
За умовою гранту, працівники мають відвідувати європейські освітні програми, тренінги. Музей матиме інтернет-сайт. Встановлять пандуси й ліфт.
— Грант розрахований на три роки, — додає керівник проекту фонду Олеся Островська-Люта. — До кінця 2012-го узгодимо кошторис і почнемо фінансування. Це наш пілотний грант. Львівський музей має показати, чи варто продовжувати його наступного року. Львів'янам надаватимуть допомогу в освоєнні гранту. І регулярно вимагатимуть звітність.
3 
1
Коментарі