— Такси, такси, — кричить чоловік, років 50, біля виходу із Центрального залізничного вокзалу Києва у неділю вранці.
Більшість пасажирів його обходять, ідуть у бік метро.
За півгодини до нього звертається жінка, років 30. За собою тягне сумку на колесах.
— Скільки хочете на Шулявку? — запитує. 5 хв. тому прибув 98-й поїзд зі Львова. — Сумка тяжка, не потягну.
— Идемте, там разберемся, — розвертається таксист. — За 80 доедем спокойно.
Через службу таксі поїздка обійдеться удвічі дешевше.
— У нас тут всьо давно розпреділено. Одні стоять по центру, другі — біля бокових входів. Якщо побачать не на своїй території, то будуть проблєми. Можуть кольоса попрокалувати чи машину поцарапать. Українців дуже мало підходять. Найбажаніший клієнт — то іностранець. Його можна отвезти в центр за ціну в півтора-два рази більшу. Учора німця завіз на Європейську площу за 200 гривень, хоча якби мене викликали, то отримав би 50-60, — розказує таксист Валерій, 45 років. На білому "ланосі" працює біля вокзалу п'ять років.
2 
1
Коментарі