пʼятниця, 23 листопада 2012 06:15

Спецтема: 81-і роковини Голодомору 1932-1933 років

Світ ще не визнав Голодомор

Автор: фото з сайта www.ciuspress.com
  ”Хрестоматія Голодомору” є першим великим виданням англійською мовою про Голод в Україні 1932-1933 років
”Хрестоматія Голодомору” є першим великим виданням англійською мовою про Голод в Україні 1932-1933 років

У західному світі досі не визнають трагедію Голодомору насамперед через брак знань. Необхідно видати якомога більше матеріалів про Голодомор мовою міжнародного спілкування — англійською, вважає історик Богдан Клід, 61 рік, заступник директора Канадського інституту українських студій Альбертського університету. Він у співавторстві з Олександром Мотилем, професором Ратгерського університету в США, упорядкував та видав англомовну "Хрестоматію Голодомору". Ця книжка є першим великим виданням англійською мовою про Голод в Україні 1932-1933 років.

— Англомовний читач знає дуже мало про Голодомор. Є наукові праці, але пересічному читачеві важко зрозуміти ці дослідження. Наша книжка для ширшого кола. Ми зібрали уривки з найважливіших матеріалів про Голодомор. Багато текстів переклали з російської та української. Є документи з польськомовних, німецькомовних джерел.

Ви вважаєте Голодомор геноцидом?

— Ми написали вступну статтю, де пов'язуємо Голодомор із національним питанням. У західному світі така точка зору не досить добре представлена. Голод можуть розуміти як трагедію селянства взагалі. Але це була трагедія українського селянства, українського народу і вона збігалася з діями радянської влади щодо приборкання національного відродження.

Які джерела використали у "Хрестоматії"?

— Ми зібрали кращі, на наш погляд, статті чи уривки з книжок про Голодомор. Переклали трьох українських дослідників, які пишуть про Голодомор — Станіслава Кульчицького, Юрія Шаповала та Людмилу Гриневич. Також включили статті про тлумачення Голодомору з юридичного боку і реакцію міжнародних організацій на розуміння того, чим він був — геноцидом чи ненавмисним винищенням.

З офіційних документів є і радянські папери, і документи польських, італійських та інших дипломатичних служб. Вони мали свої представництва або в Україні, або у Москві і, звісно, цікавилися тим, що діялося в Радянському Союзі та в Україні.

Зібрали і журналістські статті, які з'явилися у західній пресі під час Голодомору. Дуже цікавими є спогади прокомуністично налаштованих людей або тих, що були членами компартії у власних країнах. Вони приїхали до СРСР, думаючи, що там розвивається альтернатива до західного капіталізму. Однак деякі з них — не всі — жахнулися, коли побачили, що діється насправді. Пізніше вони чесно написали про це. Побачене змінило їхній світогляд.

Крім того, зібрали спогади й листування людей, що пережили Голодомор. Намагалися зібрати матеріали, написані якомога ближче до подій 1932-1933 років. На Заході таких свідчень також майже не знають.

Як на Заході сприймають Голод 1932-1933 років? Вислів, що "світ визнав геноцид" є передчасним?

— Так, дуже передчасним. Для того, щоб була сформована громадська думка щодо Голодомору, має бути достатньо інформації про нього. Наша книжка є найповнішим зібранням — її можна називати дайджестом або книжкою джерел.

Зараз ви читаєте новину «Світ ще не визнав Голодомор». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути